Анотація досвіду

Тема. Формування комунікативної компетентності молодших школярів

Автор. Попович Любов Миколаївна, учитель початкових класів

Адреса. Слобідський навчально-виховний комплекс Коломийської районної ради

Роки вивчення: 2013-2014

Форма відбору: Всеукраїнський конкурс «Учитель року» (номінація «Початкові класи»)

Форма узагальнення:опис, презентація

Схвалено науково-методичною радою ОІППО 27 червня 2014 року, протокол №3

Актуальність та практична значущість досвіду обумовлені потребою формування комунікативної компетентності молодшого школяра як конкурентоспроможної особистості в нових соціокультурних умовах, що передбачає практичне застосування особистісно-діяльнісного, компетентнісного підходів щодо реалізації мовленнєвої змістової лінії на уроках української мови засобами інтерактивних технологій навчання.

В умовах уведення нових Державних стандартів початкової загальної освіти особливо актуальною є проблема формування комунікативної компетентності школярів, а саме: здатності особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.

Реалізація Національної стратегії освіти в Україні на період до 2021 року передбачає пошук ефективних шляхів підвищення якості і конкурентоспроможності освіти. Маємо запит суспільства і держави на  формування і розвиток конкурентоспроможності особистості школяра, як суб’єкта навчальної діяльності з високим рівнем розвитку інтелектуального і творчого потенціалу, потребою до успіху, розвиненою здібністю приймати відповідальні рішення (О. Сотнікова). Чи не найважливішою складової цієї особистісної якості є комунікативна компетентність.

На практиці це означає, що успішний випускник початкової школи вміє співпрацювати з однолітками та знаходити порозуміння з дорослими, навчений працювати в команді та має розвинені лідерські якості, толерантний та, саме головне, комунікативний. Це – носій рідної мови, що з повагою ставиться до традицій та звичаїв свого народу, поважає представників інших національностей.

Дійсно, порушена нами проблема не є новою. Над її вирішенням працюють як теоретики, так і практики. Ефективність її розв’язання, на нашу думку, полягає в тому, щоб трансформувати найновіші досягнення науки до потреб практики, оптимально дібрати та застосувати в роботі такі педагогічні  технології, що забезпечуватимуть досягнення передбачуваного результату – сформованість комунікативної компетентності як важливої складової конкурентоспроможного школяра.

Провідна ідея досвіду – формувати комунікативні компетентності молодших школярів засобами інтерактивного навчання.

Реалізується системний підхід щодо вирішення порушеної проблеми:

·   мета досвіду: ключова компетентність вміння вчитися (одним із структурних компонентів якої є організаційно-комунікативний) обумовлює ефективність формування усіх предметних компетентностей учнів, зокрема, комунікативної;

·   концептуальна ідея: формування комунікативної компетентності молодших школярів засобами інтерактивного навчання (вміння вчитися у співпраці забезпечує успішність та інтелектуальну спроможність учнів, формування їх комунікативних вмінь і навичок);

·   технологічна логіка досвіду:

по-перше, процес формування комунікативної компетентності передбачає застосування інтерактивних технологій навчання у поєднанні з традиційними формами, методами і прийомами роботи з розвитку зв’язного мовлення молодших школярів;

по-друге, застосування інновацій матиме добрий результат, якщо вчитель буде підготовлений до їх використання. Тому, вчителем розроблено й реалізується проект «Інтерактивне навчання» за технологією проектно-впроваджувальної діяльності. Адже формування готовності вчителя до інноваційної діяльності є однією з умов підвищення ефективності навчального процесу, зокрема, формування комунікативної компетентності молодших школярів засобами інтерактивного навчання.

Реалізація досвіду.Окрім інтерактивного навчання, Попович Л.М. на практиці застосовує такі підходи щодо вирішення порушеної проблеми:

1)     оптимально добирає традиційні методи, прийоми, форми роботи з розвитку усного і писемного, діалогічного і монологічного мовлення;

Методи розвитку усного і писемного мовлення

Усне мовлення

Писемне мовлення

Діалог, монолог

Написання творів, переказів

Інсценізація казок, фрагментів оповідань

Складання пам’яток, правил роботи в команді

Усне словесне малювання (опис природи, художніх полотен)

Написання запрошень, привітань, оголошень

Сюжетно-рольова гра тощо

Переписування тощо

Методи розвитку монологічного і діалогічного мовлення

Монологічне мовлення

Показники

розвитку мовлення

Діалогічне мовлення

Монолог,розповідь, оповідь

Змістовність, логічність, точність, лексичне багатство, виразність, чистота, правильність

Діалог, бесіда

Доповідь

Дискусія, дебати

Усний переказ

Сюжеьно-рольовагра

Повідомлення тощо

Тетралізація тощо

 

2) використовує завдання для розвитку діалогічного мовлення: реконструювати текст у діалог; відтворити, розіграти діалог із прослуханого; спостерігати за поданим діалогом; скласти власний діалог за поданими репліками; відповідно до життєвих ситуацій з використанням граматичних конструкцій; скласти діалог за малюнками, опорою на допоміжний матеріал, а також самостійно, дотримуючись правил етикету, культури спілкування;

3) проводить уроки розвитку зв’язного мовлення, на яких формуються навички побудови творів-розповідей, описів, роздумів; практикується поєднання допомоги вчителя із самостійною роботою дітей у ході написання творів і переказів та застосування тренувальних вправ для вивчення різних стилів мовлення тощо; нетрадиційні уроки (інтегровані уроки, уроки-подорожі, уроки-казки тощо), що сприяють розвитку творчих здібностей, формуванню комунікативних умінь і навичок учнів,

3) окрім інтерактивного навчання, ще застосовує технологію проектного навчання, нові форми і методи навчання (рефлексія, релаксація, емпатія, інтерактивні методи тощо), ІКТ.

Результативність досвіду визначається позитивними змінами, які простежуються в зростанні сформованості комунікативної компетентності засобами інтерактивного навчання, а саме: у цілісності знань учнів, умінні застосовувати знання на практиці, у досвіді емоційно-ціннісного ставлення до набутих знань. Зважаючи на обсяг роботи, подаємо характеристику рівнів сформованості комунікативної компетентності учнів за одним із критеріїв – когнітивним.

 

Когнітивний критерій:

показники розвитку мовлення

Сформованість комунікативної компетентності

Низький рівень

Середній рівень

Високий рівень

Змістовність, логічність, точність, лексичне багатство, виразність, чистота, правильність мовлення

Недостатньо сформовані

Частково сформовані

Сформовані добре

 

Варто зазначити, що сьогодні продуктивно розвиваються технології медіа-освіти області, що передбачають організацію і проведення мультимедійних уроків та уроків з мультимедійною підтримкою, зокрема, Попович Л. М. використовує мультимедіа-презентацій; упроваджує елементи медико-педагогічної технології гармонійного розвитку дітей “ПіснеЗнайка” (всеукраїнський медико-педагогічний проект “Гармонія інтелекту і здоров’я” (Н. Яновська), з яким ознайомилась на V обласному Форумі педагогічних інновацій учителів початкових класів. Як показує практика, у перелічених інновацій є великий потенціал щодо формування комунікативної компетентності учнів, якщо їх поєднувати з інтерактивним навчанням.

Шляхи розповсюдження в системі післядипломної педагогічної освіти. Авторські курси підвищення кваліфікації вчителів початкових класів при Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, обласні науково-практичні конференції, обласні (районні) методичні семінари працівників відділів(управлінь) освіти райдержадміністрацій (міськвиконкомів), відповідальних за початкову освіту, керівників методичних об’єднань, педагогів; педагогічна практика слухачів курсів підвищення кваліфікації; обмін досвідом на всеукраїнських та обласних науково-практичних конференціях, конкурсах, у періодичних педагогічних виданнях та ін.

Подана заявка на участь у Міжнародному фестивалі педагогічних інновацій.

 

Досвід узагальнили:

 Попович Н.Д., завідувач відділу дошкільної та початкової освіти ОІППО,

 Мариновська О.Я., завідувач кафедри менеджменту та освітніх інновацій ОІППО, д. п. н., професор.