Педагогічний форум

Закінчилось літо, закінчились відпустки, і всі думки вчителів налаштувались на нову, хоч і досить знайому хвилю - навчання та виховання, нових відкриттів і знайомств і, не без того, турбот.
Шановні колеги, якщо це свято, то в чому його святковість? Якщо це будень, то наскільки він обтяжливий?

У мене та сама дилема щороку

Як на мене, то з кожним наступним роком 1 вересня стає все більше схоже на обтяжливі будні. Причин напевно багато: суб"єктивних і об"єктивних.Як приклад: минулого навчального року так склалося, що я не була на святкових лінійках у рідній школі ні 1 вересня, ні 30 травня...зловила себе на думці, що почуваюся легко і спокійно, не обтяжуючи себе саму потрібними щирими усмішками та вихованим "дякую" за букет квітів....як і квітами зрештою теж...в ті моменти хотілося крикунути на повні груди "я в і л ь н а"...от такі от пироги..але це швидше до психологів запитання ..напевне