На сайті:
На сайті 553 гостей та відсутні користувачі
Автоматизація моніторингових досліджень як засіб забезпечення якості освіти
Лапшина Ірина Сергіївна,
кандидат педагогічних наук, доцент
кафедри менеджменту освіти та психології
КЗ “Запорізький обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти” ЗОР
АВТОМАТИЗАЦІЯ
МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Про якість освіти
У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що якість освіти є національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, дотримання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту.
На забезпечення якості освіти спрямовуються матеріальні, фінансові, кадрові та наукові ресурси суспільства і держави.
Проте, до сьогодні не існує єдиного визначення якості освіти. І це зрозуміло, адже якість освіти є постійно змінюваним поняттям, залежним від вимог часу.
Історичні трансформації
Зі зміною технологічного суспільства з індустріального на інформаційне суттєво змінилися функції освіти, її кінцева мета. Освіта все більше спрямовується на задоволення потреб особистості. Якщо ми розглянемо функції освіти, то зрозуміло, вони поділяються на ті, що забезпечують функціонування та розвиток суспільства, і в якості результатів яких зацікавлені держава та суспільство. І такі, що забезпечують соціалізацію та розвиток особистості у даному суспільстві. Якість результатів цих функцій цікавить кожного з нас.
Внутрішнє та зовнішнє
Отже, ми маємо дві категорії якості освіти: зовнішню якість, критерієм якої є вимоги держави (це державні стандарти), і внутрішню якість, критерієм якої є ступінь задоволення кожного учня.
Зважаючи на те, що запити кожної особистості є унікальними, ми не маємо можливості створити 100% умови для їх забезпечення, навчальний заклад має намагатися максимально задовольняти потреби власного контингенту. Слід також зазначити, що ці потреби не завжди спрямовані на благо самої особистості, або не є чітко визначеними, тому навчальний заклад повинен допомогти кожному визначити власні потреби і спрямувати навчальну діяльність у оптимальному напрямку.
Моніторинг
Допомогти у цьому може моніторинг. Не буду детально зупинятися на понятті моніторингу, оскільки воно достатньо описане вченими Г. Єльниковою, Т. Лукіною, С. Подмазіним, В. Приходько, Р. Зуб’яком та іншими.
Метою даного моніторингу має бути система, максимально спрямована на запити кожного учня даного навчального закладу за умови забезпечення виконання державних стандартів. Практично, це має бути моніторинг готовності колективу до навчальної діяльності (відповідність педагогів запитам держави з одного боку і контингенту – з іншого), моніторинг процесу (комфортність, ефективність реалізації власних можливостей під час уроку) та моніторинг результату (результати навчальних досягнень учнів, а через них – учителів).
Проблеми
Школа є багатофакторною системою, що значно ускладнює проведення та узагальнення результатів моніторингу. Та ми маємо враховувати суб’єктивність будь-якої оцінки у системі освіти. Таким чином, перед нами постає складне завдання: шляхом порівняння інформації, що надходить з різних джерел, отримати максимально адекватну картину діяльності освітньої системи, виявити проблеми і виробити оптимальні шляхи їх усунення. Одночасно ми повинні мінімізувати навантаження на учнів та вчителів щодо збору інформації для того, щоб не відволікати їх від здійснення практичної діяльності. Отримані результати повинні бути достатньо конкретними вказівками щодо покращення освітнього процесу і спрямування його на розвиток.
Автоматизація
Серйозну проблему, що призводить до неефективності моніторингових процедур створює саме обробка результатів моніторингових досліджень. Так, результати стартового контролю, що обробляються іноді до середини або кінця листопаду, не можуть бути використаними для корекційної діяльності, тому що ситуація вже змінилася і вчителі провели корекційну роботу навмання, а на цей час вони вже готуються до завершення першого семестру. Чим швидше обробляється моніторингова інформація, тим ефективніше проходить корекційна робота. Допомогти прискорити обробку та узагальнення можливо за допомогою програм автоматизації.
У запорізькому регіоні нами були розроблені такі програми-калькулятори, що охоплюють максимально повний цикл моніторингових досліджень на рівні навчального закладу.
За теоретико-методологічну основу таких програм було взято методики, запропоновані провідними педагогами-ученими. Важливим принципом їх запровадження є принцип адаптивності, що суттєво підвищує ефективність обраних методик. Тобто, важливими є такі підходи:
сприйняття методики усім педагогічним колективом, що дозволяє використовувати методику не тільки як критерій оцінювання під час перевірки, а й для самовдосконалення кожного учителя в обраному педагогічним колективом напрямі;
перехід від моніторингу до самомоніторингу, що зменшує навантаження на адміністрацію навчального закладу, зменшує спроби профанації та фальсифікації кінцевих результатів.
Розглянемо на прикладі.
ПРОГРАМА
«МОДЕЛЬ УЧИТЕЛЯ»
Методикою відстеження готовності учителів навчального закладу до здійснення професійної діяльності було обрано методику «Модель діяльності вчителя», розроблену доктором пед. наук, професором Г. В. Єльниковою.
На підготовчому етапі моніторингу творчою групою навчального закладу, а іноді декількох навчальних закладів розробляється модель учителя з урахуванням власної специфіки та потреб. Нагадую, модель – це еталон, зразок, ідеальний учитель, яким його хочуть бачити держава, місцеве управління освітою, учні, батьки.
За основу ми брали стандартну універсальну модель, розроблену Галиною Василівною. Усі вчителі знайомляться з даною моделлю, здійснюють самооцінку за вказаними критеріями. Незалежна експертна оцінка проводиться раз на п’ять років під час підготовки вчителя до атестації.
Перевагою такого підходу є високий рівень об’єктивності отриманих результатів та конкретні вказівки кожному вчителю щодо підвищення рівня його професійної майстерності.
ПРОГРАМА
«ВЕКТОРНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ»
Компетентнісний підхід, задекларований для освіти України на державному рівні, передбачає не тільки наявність творчого потенціалу педагогів, але і його практичну реалізацію. Відстежити цю реалізацію ми можемо тільки під час аналізу уроку. Отже, оцінка ефективності уроку педагога має велике значення.
Методикою оцінки ефективності уроку обрано «Векторний аналіз уроку», розроблений доктором пед. наук, професором О. Я. Мариновською.
ПРОГРАМА
«РІВНІ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ»
Усі попередні методики проведення моніторингу ефективно діагностують причини проблем навчального закладу.
Наявність проблем очевидна з моніторингу результативності. Єдиний наближений до об’єктивного результат діяльності навчального закладу – це рівень навчальних досягнень учнів. Однак, такий показник висвітлює лише проблеми досягнення державного стандарту. Для того, щоб побачити проблеми вчителів, такі показники переструктуровуємо на рівні досягнень учнів.
Отже, таке поєднання методик моніторингових досліджень дозволяє ефективно виявляти проблеми закладу освіти та визначати шляхи їх усунення.
Завдання ІІ етапу ХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика
Рекомендації щодо проведення ІІ етапу ХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (28.11.13)
Рекомендації щодо проведення ІІ етапу ХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика
Обрії 2013
"Обрії" №1 (35) 2013
ПЕДАГОГІКА
Боднар О. Методологія оцінки ефективності та результативності управління аналітико-експертною діяльністю
Величко Н. Розвиток ідеї формування полікультурної компетентності майбутніх учителів у психолого-педагогічній літературі
Драч І. Інтеграція змісту, технологічного та науково-методичного супроводу як умова управління формуванням професійної компетентності майбутніх викладачів ВНЗ
Ілійчук Л. Сімейне неблагополуччя як передумова девіантної поведінки неповнолітніх
Картава Ю. Упровадження структурно-функціональної моделі розвитку професійної компетентності вчителів-філологів у системі післядипломної освіти
Коваль І., Пахолок Р. Студентська науково-дослідницька робота в системі чоловічої богословської освіти Галичини (1029–1939 роки)
Кучерак І. Теоретичні аспекти формування освітнього бренду вищого навчального закладу
Мариновська О. Теорія і практика впровадження інновацій у післядипломній освіті: розвиток професійної компетентності вчителя
Маслов В., Білянін Г. Методологічні засади дослідження проблеми розвитку функціональної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів в умовах регіону
Радиш О. Програмно-цільовий підхід в управлінні розвитком життєтворчої особистості у Рожнівському навчально-виховному комплексі “Гуцульщина” ім. Ф. Погребенника НаУКМА
Рябова З. Теоретико-методологічні засади маркетингового управління навчальною діяльністю інститутів післядипломної педагогічної освіти
Барабаш О. Порівняльна характеристика педагогічної та андрагогічної моделей навчання
Бігун М. Використання платформи дистанційного навчання Moodle у післядипломній педагогічній освіті
Бойчук В., Стинська В. Роль гри у розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізики
Вєтрова І. Проблема формування лексичної компетенції при підготовці майбутнього вчителя іноземної мови
Зозуляк-Случик Р., Подобінська З. Особливості формування ціннісних орієнтацій шляхом релігійного виховання підлітків
Зозуляк-Случик Р, Федорів Х. Профорієнтаційна робота в загальноосвітній школі як чинник самореалізації старшокласників
Касьянова О. Науково-методичний супровід підготовки педагогів до оновлення процесу виховання
Козак Н. Психолого-педагогічні особливості сучасних підлітків у контексті формування здорового способу життя
Кіщак Г. Педагогічна система районного (міського) методичного кабінету (центру): специфічні риси та сутнісні характеристики
Лемко Г., Головата М. Формування вольових якостей старшокласників у процесі навчання
Лемко Г., Косюч М. Шляхи запобігання емоційного вигорання у студентів: соціально-педагогічний аспект
Лучицький Р. Лінгвосинергетика як складова термінотворення
Марковецька Г. Курсова робота як одна з форм самостійного наукового дослідження студентів
Павленко В. Виховна система роботи як невід’ємна частина якісної освіти в навчальному закладі
Попович О. Категоріальний аналіз поняття “виховання фізичних якостей”
Просіна О. Інноваційна педагогічна технологія підготовки вчителів до інтегрованого викладання предметів мистецького циклу
Русин Г. Педагогічна культура батьків як основа покращення взаємодії сім’ї та школи
Семотюк О. Особливості застосування аудіювання у процесі вивчення української мови як іноземної
Сілевич Л, Мельничук О. Упровадження інноваційних технологій при вивченні української мови (за професійним спрямуванням)
Скрипник М. Парадигмальні засади експериментальних досліджень науково-педагогічних працівників системи післядипломної освіти
Скоморовська Н. Використання проблемного підходу для розвитку критичного мислення учнів
Калуська Л. Основи наукової спадщини академіка Мирослава Стельмаховича
Нагачевська З., Бедрій Х. Освітня діяльність і педагогічні погляди Ольги-Олександри Дучимінської
Замрозевич-Шадріна С. Проблеми фізичного виховання та збереження здоров’я дітей у педагогічній спадщині Василя Сухомлинського
Реалізація регіонального проекту «інноваційна культура»
19.11.13
Відповідно до річного плану роботи обласного інституту післядипломної педагогічної освіти 15 листопада 2013 року на базі Івано-Франківського обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місцевості Івано-Франківської обласної ради проведено засідання обласної творчої групи керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів іноземних мов «Розвиток інноваційної культури вчителя як умова ефективної реалізації змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках іноземної мови» в рамках науково-методичного проекту «Інноваційна культура».
Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (19.11.13)
Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (19.11.13)
Більше статей...
АНОНСИ