Надруковано у виданні:

Мариновська О. Моніторинговий супровід інноваційної діяльності / Оксана Мариновська // Вісник. Тестування і моніторинг в освіті – 2012. – № 7–8. – С. 89–96.

 

Оксана МАРИНОВСЬКА,

доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри менеджменту та освітніх інновацій

 

МОНІТОРИНГОВИЙ СУПРОВІД ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

У статті розкрито питання моніторингового супроводу впровадження педагогічних інновацій, розроблення комплексу моніторингових процедур щодо відстеження якості реалізації проекту за цільовими та операціональними показниками.

Ключові слова: моніторинг, метод проектів, інновації.

В статье раскрыт вопрос мониторингового сопровождения внедрения педагогических инноваций, разработки комплекса мониторинговых процедур наблюдения за качеством реализации проекта за целевыми и операциональными показателями.

Ключевые слова: мониторинг, метод проектов, инновации.

The article deals with the problem of monitoring support of implementing of pedagogical innovations, making of the complex of monitoring procedures concerning quality of realization of the project by purpose-oriented and operating indices.

Key words: monitoring, method of projects, innovations.

 

Недооцінка моніторингової складової науково-методичного супроводу інноваційної діяльності закладами післядипломної освіти призводить до прийняття необґрунтованих професійних дій щодо управління якістю здійснення такої діяльності в закладах освіти. Як зазначає Є. Коротаєва, “новація – справа добра, але починаючи її, не забудьте про необхідність постійного спостереження за ходом упровадження, своєчасного реагування на всі її спади і піднесення” [2, с. 58].

Питання моніторингу розроблялися В. Аванесовим, Т. Волобуєвою, Г. Єльниковою, О. Касьяновою, І. Лапшиною, О. Локшиною, Т. Лукіною, О. Майоровим, І. Масліковою, В. Приходьком, З. Рябовою, Т. Хлєбніковою та ін. Аналіз наукових праць дає підстави стверджувати, що вченими досліджено зміст, структуру понять “моніторингˮ, “моніторингове дослідженняˮ, “моніторинг інноваційної діяльностіˮ, “моніторинг якості реалізації проектівˮ та ін.; розкрито види, функції, рівні моніторингу, технологічні етапи його проведення. Однак питання моніторингового супроводу інноваційної діяльності як складової науково-методичного залишається недостатньо розробленим.

Мета статті – розкрити технологію моніторингового супроводу інноваційної діяльності обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Під моніторингом розуміють процес неперервного спостереження за станом об’єкта з метою виявлення динаміки змін функціонування і прогнозування його розвитку. Конкретизуючи зміст процесу неперервного спостереження, ученими зазначається, що він передбачає систему збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про освітню систему або її окремі елементи. Описуючи технологічні етапи, в окремих визначеннях поняття “моніторингˮ зазначаються засоби – оцінювання, аналіз, прогнозування, моделювання, прийняття рішень, контроль, регулювання тощо як локальні методи циклу моніторингових процедур, розширюючи (уточнюючи) функціональне поле моніторингу [4].

Моніторинговий супровід інноваційної діяльності передбачає професійну взаємодію суб’єктів моніторингу щодо збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про науково-методичний супровід упровадження інновацій, своєчасне реагування на динаміку змін та прогнозування шляхів формування готовності педагогів до інноваційної діяльності.

Мета моніторингу – створення регіональної інформаційної системи як засобу управління якістю науково-методичного супроводу впровадження інновацій у закладах освіти області.

Об’єкт моніторингу − процес науково-методичного супроводу впровадження інновацій.

Суб’єкти моніторингу – методисти обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, районних (міських) методичних кабінетів (центрів), керівники закладів освіти, районних (міських), шкільних методичних об’єднань, творчих груп.

Вид моніторингу – освітній; моніторинг діяльності.

 

Рис. 1. Структурно-логічна модель моніторингу

 

Функції моніторингу – загальні: інформаційна, технологічна, аналітична, оцінювальна, прогностична, управлінська (прийняття рішень); специфічні: діагностична, кваліметрична, контролююча, регулювальна; локальні: навчальна.

Критерії моніторингу – перший: здійснення інноваційної діяльності; другий: науково-методичний супровід упровадження інновацій; третій: готовність до інноваційної діяльності; четвертий: результативність інноваційної професійної діяльності.

Інструментарій моніторингу – спостереження, співбесіди, анкетування та ін.; діагностика, автомоніторинг готовності педагогів до інноваційної (проектно-впроваджувальної, проектно-технологічної) діяльності, розвитку особистісних якостей учнів та ін.; аналіз технологічних уроків (виховних заходів), професійного (технологічного, творчого та ін.) портфоліо, науково-методичних проектів (програм) упровадження інновацій, власних методичних розробок педагогів, їх досвіду інноваційної діяльності, технологічних продуктів проектної діяльності та ін.; контроль навчальних досягнень, вихованості школярів та ін.; оцінювання результативності інноваційної професійної діяльності; презентація кращого інноваційного досвіду педагогів через друковані матеріали, форум педагогічних інновацій, участь у семінарах-практикумах, творчих групах та ін.; тощо.

Технологічна логіка моніторингового супроводу інноваційної діяльності

Перший етап. Мета – забезпечити професійну взаємодію суб’єктів моніторингу щодо збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про науково-методичний супровід упровадження інновацій у закладах освіти області.

Збір інформації про апробацію, адаптацію та впровадження інновацій здійснюється методистом кафедри менеджменту та освітніх інновацій обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, що надходить від районних (міських) методичних кабінетів (центрів) відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міських рад). Відповідно на своєму рівні ці освітні установи роблять аналогічний збір та обробку інформації від закладів освіти (Табл. 1), поповнюючи власний банк даних про впровадження інновацій.

Критерій 1. Здійснення інноваційної діяльності

Таблиця 1

Інформація про впровадження інновацій

 

Перелік інновацій	Кращі педагоги-новатори, керівники закладів освіти, які впроваджують інновації у районах (містах)
Назва, автор-розробник інновації	Прізвище, ініціали педагога (керівника), навчальний предмет, заклад освіти району (міста)	Кваліфікаційна категорія, педагогічне звання	Стаж роботи

 

Обробка інформації передбачає її узагальнення, систематизацію та класифікацію. Так, до педагогічних інновацій на рівнях змісту освіти відносимо профільне, інклюзивне навчання, використання програм варіативної складової навчального плану тощо та процесу – це педагогічні технології, методики, моделі навчання, виховання, управління. Як показує практика, нові форми і методи роботи застосовуються масово, тому нема потреби включати ці дані до переліку. Однак є необхідність збирати інформацію про використання інформаційно-комунікаційних технологій та програмних педагогічних засобів; реалізацію всеукраїнських та міжнародних програм, проектів; упровадження педагогічних ідей В. Сухомлинського, М. Стельмаховича, С. Русової тощо.

За результатами обробки інформації укладаються:

• таблиці застосування нововведень у закладах освіти області, що дають змогу виявити динаміку змін щодо їх поширення (Табл. 2), з’ясувати кількість інновацій, що отримали науково-методичний супровід обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та впроваджуються педагогами самостійно (Табл. 3).

Таблиця 2

Моніторинг поширення інновацій в закладах освіти області

 

№з/п Районний (міський) методичний кабінет (центр) Кількість інновацій, що впроваджуються Кількість кращих педагогів-новаторів. керівників 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012

 Таблиця 3

Науково-методичний супровід впровадження інновацій

 

№ з/п	Методичний менеджмент інновацій		Самоменеджмент інновацій
	Перелік інновацій (назва, автор), що їх упроваджують у закладах освіти області	Кращі педагоги-новатори, керівники закладів освіти області (кількість)	Перелік інновацій (назва, автор), що їх упроваджують у закладах освіти області	Кращі педагоги-новатори, керівники закладів освіти області (кількість)

 

• діаграми науково-методичного супроводу впровадження інновацій лабораторіями обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; діаграми застосування нововведень у закладах освіти області (Діаграми 1, 2), що ілюструють кількість інновацій та кращих педагогів-новаторів, керівників закладів освіти у конкретних районах (містах);

Діаграма 1

 

• карти “Упровадження систем, технологій, методик управлінняˮ, “Упровадження інновацій у навчально-виховному процесіˮ, “Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій та програмних педагогічних засобівˮ, “Реалізація міжнародних та всеукраїнських програм, проектівˮ, ˮУпровадження педагогічних ідей у закладах освіти областіˮ, “Передовий педагогічний досвід у закладах освіти областіˮ та ін. Вони представлені на сайті інституту, обласній виставці педагогічних інновацій тощо, забезпечують збереження та розповсюдження інформації про здійснення інноваційної діяльності. Наявність інформаційної системи є однією з передумов професійної взаємодії суб’єктів моніторингової діяльності обласного, районного (міського), шкільного рівнів.

Діаграма 2

 

 

Другий етап. Мета – своєчасне реагування на динаміку змін щодо ефективності науково-методичного супроводу інноваційної діяльності ОІППО, Р(М)МК(Ц) та результативності професійної діяльності педагогів, керівників закладів освіти.

Критерій 2. Науково-методичний супровід упровадження інновацій

Зазначимо, що в ОІППО реалізуються такі технології науково-методичного супроводу інноваційної діяльності: система проектно-впроваджувальної діяльності, програмно-цільовий підхід до впровадження системи розвивального навчання Д. Ельконіна – В. Давидова, поетапний підхід до впровадження інновацій та традиційна модель підготовки вчителів до інноваційної діяльності, що передбачає організацію і проведення семінарів-практикумів, творчих груп тощо.

Наприклад, ефективність науково-методичного супроводу в системі проектно-впроваджувальної діяльності [5] передбачає відстеження якості реалізації проектів упровадження інновацій здійснюється через комплекс моніторингових процедур (Табл. 4) за такими показниками: цільові (досягнення мети, завдань проекту); операціональні (оцінка засобів досягнення цілей).

Таблиця 4

Комплекс моніторингових процедур

 

Показники моніторингу	Технологічні процедури моніторингу	Моніторинговий інструментарій
Цільові (досягнення мети, завдань проекту)	Аналіз готовності до проектно-впроваджувальної діяльності	Технологія векторного аналізу готовності педагогів до проектно-впроваджувальної діяльності
	Аналіз технологічних продуктів проектно-впроваджувальної діяльності	Технологічні картки кількісних і якісних показників готовності педагогів до проектно-впроваджувальної діяльності
Операціональні (оцінка засобів досягнення цілей)	Вивчення стану науково-методичної роботи з педагогічними кадрами	Діагностичні анкети, опитувальники, спостереження, методики та технології педагогічного аналізу (самоаналізу) уроку, виховного заходу, зокрема, векторний аналіз, моніторинг навчальних досягнень, вихованості та розвитку особистісних якостей школярів
	Вивчення досвіду організації науково-методичного супроводу впровадження освітніх інновацій
	Вивчення стану викладання предмета
	Відстеження ефективності організації і проведення семінарів-практикумів, творчих груп, майстер-класів тощо	Технологія моніторингу готовності вчителів до впровадження педагогічних технологій, діагностичні анкети, опитувальники тощо

 

Зазначимо, що досліджуючи проблему педагогічного моніторингу ефективності освітньої системи, О. Сібіль пише: “Передбачається, що при наявності позитивних даних оцінки цільових показ­ників і позитивного ставлення, задоволеності освітнім процесом його основних учасників суб’єктів (учнів, батьків, учителів) вивчення операціональних показників можна звести до мінімуму” [8, с. 12].

Заслуговує уваги аналіз технологічних продуктів проектно-впроваджувальної діяльності як типу інноваційної. Її сутність полягає в тому, що застосовується метод проектів для впровадження інновацій [3, с. 189−196]. Технологічний продукт – це гарантований результат, що досягається в процесі застосування технології проектно-впроваджувальної діяльності. Він визначається у кількісних та якісних показниках (Табл. 5).

Таблиця 5

Орієнтовний перелік технологічних продуктів реалізації проекту

 

№ з\п	Перелік технологічних продуктів за результатами реалізації регіональних науково-методичних проектів лабораторії
	Проект «………….»	Проект «………….»	Проект «………….»			Проект «………….»
1	Розробка, апробація, упровадження учителями (методистами) авторських програм, спецкурсів, факультативів, схвалених науково-методичною радою ОІППО
2	Розробка, апробація учителями (методистами) регіональних підручників, посібників, схвале­них науково-методичною радою ОІППО
3	Укладання довідників, збірників науково-практичних конференцій, матеріалів з досвіду роботи тощо, схвалених науково-методичною радою ОІППО
4	Написання методистами інформаційних повідомлень, статей тощо до фахових видань
5	Виступи методистів на семінарах, конференціях, педагогічних читаннях тощо
6	Проведення системи заходів реалізації науково-методичного проекту (відкриті уроки, виховні заходи для педагогічних практик, семінари, творчі групи тощо)
7	Участь педагогів у професійних конкурсах (“Учитель рокуˮ, “Виховник рокуˮ тощо)
8	Участь учнів у конкурсах, олімпіадах тощо різного рівня
9	Схвалення науково-методичною радою ОІППО власних методичних розробок учителів
10	Затвердження науково-методичною радою ОІППО і занесення до обласної картотеки матеріалів передового педагогічного досвіду
11	Загальна кількість технологічних продуктів (за результатами реалізації науково-методичного проекту)

 

Результати моніторингу якості реалізації регіональних проектів упровадження інновацій є основою для своєчасного реагування на динаміку змін щодо ефективності науково-методичного супроводу інноваційної діяльності, прогностичного моделювання шляхів формування готовності педагогів до такої роботи у закладах післядипломної освіти.

Критерій 3. Готовність до інноваційної діяльності

Враховуючи специфіку науково-методичної роботи у міжкурсовий період, визначити рівень готовності педагогів до інноваційної діяльності можна з використанням спеціально розробленого інструментарію: технології моніторингу готовності вчителів до впровадження педагогічних технологій [5, с. 222−229], що застосовується на семінарах-практикумах, а також технології векторного аналізу готовності педагогів до проектно-впроваджувальної діяльності [5, с. 177−186]. Технологічні картки [5, с. 296, 421−445] доцільно рекомендувати педагогам для автомоніторингу [6, с. 73], що передбачає самодіагностику (самоаналіз, самооцінку) рівня готовності до впровадження педагогічних технологій (Табл. 6). Результати автомоніторингу можуть бути використані у процесі атестації педагогічних працівників.

Технологія векторного аналізу готовності педагогів до проектно-впроваджувальної діяльності сприяє вирішуванню завдань щодо неперервного відстеження рівня сформованості готовності до цього виду діяльності. Відповідно до компонентів поняття “готовність учителя до проектно-впроваджувальної діяльності” подано 16 векторів, що співвідносяться з розробленими критеріями. Інтеграційний компонент (за набраною сумою балів) свідчить про розвиток професійного потенціалу, який і визначає рівень готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності як інтегровану якісну характеристику особистості. Векторний аналіз (самоаналіз) сприяє прогнозуванню, координації та плануванню науково-методичної роботи із здійснення проектно-впроваджувальної діяльності [5, с. 177−186].

Таблиця 6

Критерії та показники

рівнів готовності до проектно-впроваджувальної діяльності

 

Початковий рівень	Достатній рівень	Високий рівень	Творчий рівень
1	2	3	4
Мотиваційно-орієнтаційний компонент
Критерій 1. Особистісно смислові орієнтації
Прагматичні. Проблема самоцінності особистості не є значущою	Егоцентричні. Визнається власна самоцінність	Групоцентричні. Визнається самоцінність найближчого середовища. Ідентифікація з групою. Почуття обов’язку, відповідальностіГрупоцентричні. Визнається самоцінність найближчого середовища. Ідентифікація з групою. Почуття обов’язку, відповідальності	Просоціальні. Визнається самоцінність кожної людини. Самоідентифікація. Відповідальність за розв’язання проблем як суспільно значущих
Критерій 2. Мотивація вибору технології
Не усвідомлюється. Мотиви уникнення незручностей як спосіб психологічного захисту. Технологія – самоціль упровадження	Усвідомлюється менше, ніж не усвідомлюється. Пізнавальний інтерес. Мотив досягнення. Технологія – засіб розв’язання професійних проблем	Усвідомлюється більше, ніж не усвідомлюється. Мотиви саморозвитку, самоствердження. Технологія – засіб досягнення цілей	Усвідомлюється. Пізнавальний інтерес. Мотиви саморозвитку, самовдосконалення. Технологія – засіб самореалізації
Критерій 3. Цілепокладання
Не задається. Виконання вказівок, завдань, заданих зовні	Задається формально	Задається як опис очікуваного результату	Задається діагностично як конкретний передбачуваний результат досягнення цілей
Критерій 4. Провідний вид соціальної активності
Адаптація. Спонтанна активність. Імпульсивність. Декларативність	Самовираження. Демонстративно-репродуктивна активність	Самоствердження. Пошуково-дієва активність. Ініціативність	Самоактуалізація. Духовно-креативна активність. Ініціативність
Змістовий компонент
Критерій 5. Система збору та узагальнення інформації про інновації
Не сформована. Відсутня система збору та узагальнення інформації про інновації	Частково сформована. Зібрана інформація тільки про найпоширеніші інновації	Сформована комплексно. Система збору та узагальнення інформації про інновації дає змогу зорієнтуватися у виборі технології	Сформована продуктивно. Система збору та узагальнення інформації про інновації дає змогу обґрунтувати вибір технології
Критерій 6. Система знань про сутність, специфіку, орієнтири реалізації технологічного підходу
Не сформована. Не з’ясована сутність понять	Частково сформована. Не з’ясована специфіка поліфункціонування понять	Сформована. З’ясована сутність, специфіка понять, орієнтири реалізації технологічного підходу	Сформована як цілісна система. З’ясована сутність, специфіка понять, розроблено механізм реалізації технологічного підходу
Критерій 7. Знання про особливості впроваджуваної технології
Формальні. Поверхові. Виокремлення елементів технології	Фрагментарні. Виокремлення елементів технології, концептуальної ідеї	Ґрунтовні. Визначено науково-теоретичні засади, концепт, технологічну оболонку	Цілісні. Слугують засобом досягнення цілі. Визначено науково-теоретичні засади, концепт, технологічну оболонку
Критерій 8. Технологічність знань
Знання, засвоєні репродуктивно	Технологізовані елементи знань	Технологізовані знання, зокрема, вони емоційно підкріплені, особистісно привласнені	Технологізована система знань, зокрема, вони особистісно ціннісні, привласнені з метою досягнення самостійно поставленої мети
Операційно-технологічний компонент
Критерій 9. Визначеність плану дій упровадження технології
План заходів реалізації проекту не визначений	План заходів реалізації проекту формальний	План заходів реалізації проекту визначений поетапно	План гнучкий, мобільний. Відбиває етапи планування й моделювання змін
Критерій 10. Сформованість проектно-впроваджувальних умінь
Не сформовані. Зовнішня заданість проблеми в професійній роботі. Не усвідомлений підхід до її розв’язання з допомогою елементів технології	Частково сформовані. Зовнішня заданість проблеми в професійній роботі. Її розв’язання з допомогою технології чи її елементів усвідомлюється менше, ніж не усвідомлюється	Сформовані. Самостійне виокремлення проблеми в професійній роботі. Її розв’язання з допомогою технології усвідомлюється більше, ніж не усвідомлюється	Сформовані. Самостійне виокремлення проблеми в професійній роботі. Її розв’язання з допомогою технології усвідомлюється
Критерій 11. Розробка моделі-проекту технологічного уроку (виховного заходу)
Містить елементи технології	Порушена технологічна логіка	Дотримується технологічна логіка. Проектується технологічна оболонка	Дотримується технологічна логіка. Творчий підхід до проектування технологічної оболонки
Критерій 12. Обґрунтування персонал-технології досягнення передбачуваного результату
Не обґрунтовується	Поверхово обґрунтовуватися модифікаційний варіант реалізації технології	Обґрунтовується модифікаційний варіант реалізації технології	Творчо обґрунтовується модифікаційний варіант реалізації технології
Рефлексивно-прогностичний компонент
Критерій 13. Сформованість рефлексивних умінь
Не сформовані	Частково сформовані. Рефлексія здійснюється у формі самооцінки діяльності	Сформовані за принципом зіставлення поставлених цілей та отриманих результатів	Сформовані творчо. Результати рефлексії сприяють подальшому удосконаленню розробленої персонал-технології
Критерій 14. Самооцінка результативності впровадження технології
Не здійснюється. Самооцінка ототожнюється з оцінкою	Частково здійснюється. Надається перевага оцінці	Здійснюється періодично за ступенем досягнення мети	Здійснюється систематично за кількісними та якісними показниками
Критерій 15. Самоаналіз типових утруднень
Не здійснюється. Переважає аналіз утруднень, виявлених у процесі контрольно-аналітичної діяльності	Частково здійснюється як засіб вирішування конкретних проблем у професійній роботі	Здійснюється як засіб прогнозування майбутньої діяльності	Системно здійснюється. Результати слугують підставою для самовдосконалення
Критерій 16. Прогнозування майбутньої діяльності
Не здійснюється	Частково здійснюється з опорою на аналіз типових утруднень	Здійснюється з опорою на власний педагогічний досвід, аналіз типових утруднень	Здійснюється у формі цілеспрямованої активності досягнення поставлених цілей

 

Зазначимо, що для векторного аналізу розроблено спеціальні технологічні картки [5, с. 296], з якими можна ознайомитись на сайті інституту.

Критерій 4. Результативність інноваційної професійної діяльності

Інноваційна діяльність є складовою професійної роботи педагога. Тому її результативність доцільно комплексно відстежувати у ході моніторингу якості загальної середньої освіти. Адже підготовленість школярів, зокрема, рівень їх навчальних досягнень, вихованості та розвитку особистісних якостей обумовлюється рівнем готовності педагогів до інноваційної діяльності.

Змістом діяльності структурного підрозділу моніторингу якості освіти ОІППО є науково-методичне забезпечення моніторингу якості загальної середньої освіти, оприлюднення результатів моніторингових досліджень, прогноз тенденцій, змін в освітній галузі області. Результати моніторингових досліджень слугують основою для оперативного реагування на динаміку змін щодо результативності інноваційної професійної діяльності.

Третій етап. Мета – прогнозувати шляхи формування готовності педагогів до інноваційної діяльності.

Прогнозування як складова моніторингового супроводу інноваційної діяльності включає професійну взаємодію суб’єктів моніторингу щодо:

• визначення потреби здійснення науково-методичного супроводу впровадження конкретних інновацій на обласному, районному (міському) рівнях. Так, за результатами обробки інформації (Див. табл. 3) нами було з’ясовано кількість інновацій, що отримали науково-методичний супровід обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та впроваджуються педагогами самостійно. Зазначимо, що останні володіють високим проектним потенціалом, реалізація якого слугуватиме основою для поширення позитивного досвіду інноваційної діяльності;
• застосовування критеріїв відбору інновацій для науково-методичного супроводу: нововведення повинно сприяти вирішенню стратегічних державних завдань реформування змісту освіти; бути технологічно сумісним щодо розв’язання конкретних проблем у професійній роботі вчителів, що сприятиме задоволенню їх фахових потреб і запитів;
• вибору технології науково-методичного супроводу впровадження інновацій, що здійснюється методистами закладів післядипломної освіти на добровільних засадах;
• створення необхідних умов для самоменеджменту інновацій педагогами;
• розроблення методичних рекомендацій щодо здійснення науково-методичного супроводу впровадження інновацій, метою якого є формування готовності педагогів, керівників закладів освіти до інноваційної діяльності.

Моніторинговий супровід інноваційної діяльності як складова науково-методичного є формою неперервної професійної взаємодії суб’єктів моніторингу, процесом систематичного спостереження за станом функціонування і розвитку об’єкта моніторингу, що забезпечує створення регіональної інформаційної системи як засобу ефективного управління якістю науково-методичного супроводу впровадження інновацій у закладах освіти області.

 

Використана література

1. Касьянова О. М. Моніторинг в управлінні навчальним закладом / Олена Миколаївна Касьянова. Управлінський супровід моніторингу якості освіти / Тетяна Борисівна Волобуєва. – Х. : Основа, 2004. – 96 с. – (Серія “Б-ка журналу “Управління школою” ; вип. 1(13).

2. Коротаева Е. Как организовать мониторинг / Евгения Вячеславовна Коротаева // Директор школи. Україна. – 2004. – № 6–7. – С. 56–60.

3. Мариновська О. Я. Поняття “проектно-впроваджувальна діяльністьˮ: сутність, специфіка, особливості поліфункціонування / О. Я. Мариновська // Педагогіка формування творчої особистості у вищій школі і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / [редкол. : Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. – Запоріжжя, 2011. – Розд. “Теоретичні основи сучасної педагогіки та освіти”. – С. 189−196. – Вип. 19 (72).

4. Мариновська О. Я. Сутність поняття “моніторинг” у педагогічних дослідженнях / Оксана Яківна Мариновська // Педагогічний альманах : зб. наук. пр./ редкол. В. В. Кузьменко (голова) та ін. – Херсон : РІПО, 2012. – Вип. 15.

5. Мариновська О. Я. Формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності: теорія і практика : [монографія] / Оксана Яківна Мариновська. – Івано-Франківськ : Симфонія-форте ; Полтава : Довкілля, 2009. – 500 с.

6. Маслікова І. В. Моніторингова система освітнього менеджменту / Інна Володимирівна Маслікова. – Х. : Основа, 2005. – 144 с. – (Б-ка журналу “Управління школою” ; вип. 10).

7. Приходько В. М. Моніторинг якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу: педагогічні основи й управлінський аспект : монографія / Валентин Миколайович Приходько. – Запоріжжя, 2011. – 460 с.

8. Сібіль О. Педагогічний моніторинг ефективності освітньої системи гуманітарної школи / Олена Сібіль // Рідна школа. – 2003. – № 11. – С. 12–13.