РЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ПРОЕКТ

«ПЕДАГОГ-АНДРАГОГ»

 

• Технологічний паспорт проекту
• Тип – інноваційний
• Вид – науково-методичний
• Цільове призначення – впровадження інновації на рівні змісту освіти, зокрема, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»)
• Тривалість – середньої тривалості
• Автор-розробник проекту – кафедра менеджменту та освітніх інновацій (О. Мариновська, доктор пед. наук, професор, завідувач кафедри), лабораторія суспільно-гуманітарних дисциплін (Н. Уманців, завідувач лабораторії, Я. Козленко, С. Худецька, Ю. Косенко, О. Кондрат, методисти лабораторії).

 

Тема проекту. Підготовка педагога-андрагога в системі післядипломної освіти до впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»)

П е р ш и й е т а п – проблемно-пошуковий. Мета: самостійно виявити проблему у професійній роботі.

ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ

Проблема та її актуальність

• Відсутність злагоджених та скоординованих дій відділу філологічних дисциплін ОІППО і методичних служб області щодо науково-методичного супроводу впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»).
• Недостатній рівень усвідомлення вчителями-словесниками потреби переорієнтації професійної роботи на реалізацію нових вимог до освіченості учнів основної і старшої школи, що їх передбачає нововведення, формування готовності до реалізації змістових ліній мовно-літературної освіти.
• Спрямованість на масову підготовку вчителів-словесників не є продуктивною, оскільки їх функціональні обов’язки не передбачають організацію відповідної роботи на районному (міському), шкільному рівнях.
• Недостатнє залучення підготовлених педагогів-андрагогів (керівників районних(міських) методичних об’єднань, творчих груп) у рамках регіональних проектів «Профільна освіта», «Обдаровані діти», «Краєзнавство» до науково-методичного супроводу впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
• Відсутність методичних рекомендацій щодо навчання дорослих; реалізації змістових ліній мовного та літературного компонентів освітньої галузі «Мови і літератури»; системного впровадження технологій, методик навчання як засобу реалізації змісту мовно-літературної освіти вчителями-словесниками.
• 
  

ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

Мета проекту

Формувати готовність педагогів-андрагогів у системі післядипломної освіти до впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»)

Завдання

1. Узагальнити та систематизувати знання методистів Р(М)МК(Ц), ІМЦ з питань реалізації змістових ліній освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти засобами особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів на уроках словесності.

2. Обмінятися кращим досвідом організації науково-методичної роботи з учителями-словесниками на районному (міському) рівнях та формувати готовність методистів Р(М)МК(Ц), ІМЦ, керівників районних (міських) методичних об’єднань, творчих груп до навчання дорослих, які здійснюватимуть науково-методичний супровід упровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь “Мови і літератури”).

3. Розробити та реалізувати Програму координації діяльності відділу філологічних дисциплін ОІППО і методичних служб області щодо впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»), що забезпечить цілісність андрагогічного циклу підготовки педагогів у системі післядипломної освіти до науково-методичного супроводу інноваційної діяльності вчителів-словесників.

4. Розробити та апробувати методичні рекомендації щодо підготовки педагога-андрагога в системі післядипломної освіти; реалізації змістових ліній мовного та літературного компонентів освітньої галузі «Мови і літератури» на уроках словесності; системного впровадження технологій, методик навчання та передового педагогічного досвіду як засобу реалізації змісту мовно-літературної освіти вчителями-словесниками.

5. Підготувати до друку комплекс навчального та науково-методичного забезпечення щодо реалізації змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»): з досвіду роботи.

Д р у г и й е т а п – науково-дослідницький. Мета: обґрунтувати спосіб вирішення проблеми з допомогою інновації.

 

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ

Дослідження проблеми

Теоретичний аспект: систематизація та аналіз зібраного матеріалу про педагогічну інновацію

• Назва інновації. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»)

Нормативно-правове забезпечення. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (упроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти − з 1 вересня 2018 року).

Цільове призначення. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (далі − Державний стандарт) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня (далі − загальноосвітні заклади) і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи.

Концептуальні ідеї

Загальна характеристика складових змісту освіти[1]

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

• Особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.
• Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

Ключові компетентності: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності.

Предметні (галузеві): комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності. Вони стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: “знає і розуміє”, “уміє і застосовує”, “виявляє ставлення і оцінює” тощо.

• Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Державний стандарт складається із:

• загальної характеристики складових змісту освіти;
• Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II−III ступеня згідно з додатком 1;
• державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

Державний стандарт включає такі освітні галузі: “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Мистецтво”, “Математика”, “Природознавство”, “Технології”, “Здоров’я і фізична культура”, зміст яких послідовно взаємозв’язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.

Освітня галузь “Мови і літератури”

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. До мовного компонента належать українська мова, мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови, а до літературного - українська література, світова література і літератури національних меншин. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

• Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.
• Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.
• Соціокультурна лінія сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів.
• Діяльнісна (стратегічна) лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.

Стратегічно важлива для мовного компонента комунікативна компетентність, яка є невід’ємною складовою структури змісту освіти, передбачає оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення, базовими вміннями і навичками використання мови в різних сферах і ситуаціях.

Для мовного компонента важливими є також такі предметні компетентності, як мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна (стратегічна).

Вивчення мов сприяє збагаченню активного словникового запасу учнів, пізнанню та усвідомленню особливостей життєвого досвіду народів, мови яких вивчаються, важливості оволодіння мовами та задоволенню потреби в користуванні ними як засобом спілкування в різних сферах життєдіяльності, розвиває мовні, інтелектуальні та пізнавальні здібності, формує гуманістичний світогляд, моральні переконання та естетичні смаки, сприяє  засвоєнню національних і загальнолюдських цінностей, використанню інформаційних і комунікаційних технологій, виховує в учнів потребу в удосконаленні власної мовленнєвої культури протягом усього життя.

Володіння українською мовою сприяє консолідації громадян у розбудові та зміцненні держави, забезпечує доступ до джерел української духовності, дає змогу випускникам загальноосвітніх закладів у повному обсязі реалізувати в різних галузях чи сферах життєдіяльності можливості, життєві потреби, плани, пов’язані з подальшим здобуттям освіти, опануванням спеціальністю.

Сучасна система навчання іноземних мов дає можливість застосовувати комунікативно-діяльнісний підхід оволодіння мовами як важливим засобом міжкультурного спілкування, усвідомлення учнями особливостей культури народів, мови яких вивчаються, власної національної культури.

Складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

• Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.
• Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової літератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.
• Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.
• Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Зміст літературної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність та значущість в історії української і світової культури, встановлює зв’язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літератури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтерпретувати художні твори в різних аспектах.

Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залученню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуванню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.

Вивчення української літератури сприяє вихованню любові до народу, його мови, звичаїв, національних традицій, культури, розумінню світової та національної історії, проблем сьогодення, розвиткові інтелектуальних, духовних та естетичних цінностей.

Вивчення літератур національних меншин сприяє усвідомленню учнями розмаїття культурного багатства нашої держави, а світової літератури - залученню учнів до загальнолюдських цінностей, вихованню толерантного ставлення до різних народів, народностей, рас і культур.

Основна школа

Мета. Зміст мовного і літературного компонентів в основній школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості в учнів вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання, розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей, формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів.

Завданнями освітньої галузі в основній школі є:

1. 1.формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, іноземних мов, мов і літератур національних меншин, світової літератури, любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур;
2. 2.ознайомлення з мовною системою і формування на її основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок;
3. 3.вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької діяльності, різних сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня);
4. 4.формування комунікативної і літературної компетентностей;
5. 5.ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури;
6. 6.формування знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозв’язку з іншими видами мистецтва;
7. 7.формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня;
8. 8.формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Старша школа

Мета. Навчання мови і літератури у старшій школі полягає у розвитку здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності, розвитку комунікативної компетентності з іноземних мов, заохоченні учнів до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів, поглибленні культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними ролі мови і літератури в сучасному світі, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією, національною свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних традицій різних народів.

Завданнями освітньої галузі в старшій школі є:

1. 1.подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей;
2. 2.розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища, моральні, суспільні, історичні та інші проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими людьми;
3. 3.удосконалення базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок, узагальнення та поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище і про літературу - як мистецтво слова;
4. 4.вироблення вмінь орієнтуватися у різноманітній інформації українською та іншими мовами, у світі класичної і масової літератури, користуватися сучасними інформаційними комунікаціями (Інтернетом, системою дистанційного навчання тощо), провадити пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості), застосовувати на практиці здобуті у процесі вивчення мови і літератури знання, набуті вміння та навички;
5. 5.удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури.

Технологічна логіка.

Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів II−III ступеня[2] (додаток 1)

Інваріантна складова Базового навчального плану формується на державному рівні і є обов’язковою для реалізації в усіх навчальних закладах, що дають повну загальну середню освіту.

Освітня потреба старшокласників у профільному навчанні задовольняється шляхом створення мережі загальноосвітніх закладів різного типу, яка складається з однопрофільних і багатопрофільних ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл, що мають змогу повністю реалізувати профільність навчання, а також професійно-технічних навчальних закладів, коледжів. Крім того, освітня потреба учнів старшої школи у профільному навчанні може задовольнятися в межах освітніх округів.

Зміст освіти і вимоги до його засвоєння у старшій школі диференціюються за базовим і профільним рівнями. Базовий рівень визначається обов’язковими вимогами до загальноосвітньої підготовки учнів згідно з цим Державним стандартом, а профільний - навчальними програмами, затвердженими МОНмолодьспортом.

У старшій школі співвідношення навчальних годин для вивчення обов’язкових предметів і предметів, самостійно обраних учнями для профільного навчання, становить орієнтовно 50 на 50 відсотків.

Варіативна складова Базового навчального плану формується загальноосвітнім закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів.

На основі цього Державного стандарту МОНмолодьспорт організовує розроблення і проводить апробацію навчальних програм, які затверджуються в установленому порядку.

Навчальна програма розробляється з урахуванням науково обґрунтованих вимог, що є спільними для всіх навчальних предметів.

Варіативні навчальні програми розробляються з урахуванням потреб різних регіонів і науково-методичних пріоритетів учителя.

На основі Базового навчального плану, який визначає загальні засади організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх закладах, МОНмолодьспорт розробляє типові навчальні плани, в яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної складової. Загальноосвітні заклади на основі типових навчальних планів складають щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова загальної середньої освіти з урахуванням особливостей організації навчального процесу.

Бюджетне фінансування загальноосвітнього закладу здійснюється з урахуванням установленої Базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових і можливості у процесі вивчення окремих предметів поділу класу на групи.

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів[3] (додаток 2)

 

Зміст освіти		Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
I. Освітня галузь “Мови і літератури” Основна школа Мовний компонент Українська мова. Мови національних меншин (мови навчання і мови вивчення) Мовленнєва лінія
Мовлення як засіб спілкування, пізнання і впливу. Ситуація і сфери спілкування. Форми мовлення. Види мовленнєвої діяльності. Культура спілкування. Стилі, типи і жанри мовлення		вміння розрізняти усне і писемне мовлення, розмовляти правильно і комунікативно доцільно, орієнтуватися в мовленнєвій ситуації, сферах спілкування, осмислювати, планувати і реалізувати задум, висловлювати, удосконалювати його, володіти всіма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), різними типами, стилями і жанрами мовлення з урахуванням ситуації спілкування, дотримуватися культури мовлення, правил спілкування і мовленнєвого етикету
Аудіювання
Сприймання на слух, розуміння текстів, що належать до різних стилів, типів і жанрів мовлення		сприймати текст на слух, запам’ятовувати його зміст, виявляти розуміння тексту і підтексту прослуханого, визначати тему та основну думку твору, оцінювати почуте, аналізувати особливості мовної форми, користуватися різними видами слухання
Говоріння
Переказування (докладне, стисле, вибіркове), діалогічні та монологічні висловлювання різних типів і стилів мовлення		переказувати (докладно, стисло, вибірково) вивчені, прослухані або прочитані твори, створювати діалогічні та монологічні тексти з урахуванням ситуації спілкування та комунікативного завдання, бути здатним висловлювати власну думку, аналізувати різні погляди на предмет обговорення, дотримуватися мовних, етичних норм та норм етикету, вміти удосконалювати власне мовлення
Читання
Формування, розвиток техніки читання вголос і мовчки, розуміння самостійно прочитаних текстів, які належать до різних типів, стилів і жанрів мовлення		читати вголос і мовчки за визначеними програмою нормативами, розуміти, запам’ятовувати, різнобічно аналізувати зміст і форму прочитаного твору, вміти висловлювати власну думку про прочитане, самостійно працювати з текстом, користуватися різними видами читання
Письмо
Побудова письмових текстів (монолог, діалог, полілог) різних типів, стилів і жанрів мовлення		письмово переказувати (докладно, стисло, вибірково), самостійно створювати письмові тексти, висловлювати в них власну думку про певну подію, ситуацію, прочитаний твір, дотримуватися вимог до мовлення, удосконалювати написане
Мовна лінія
Фонетика. Орфоепія. Графіка
Звукова система мови. Складоподіл. Наголос. Сильна і слабка позиції звуків у слові та позначення їх на письмі. Алфавіт. Звукове значення букв. Орфоепічні норми. Орфоепічний словник		розрізняти звуки мови і букви, дотримуватися орфоепічних норм у власному мовленні, вільно користуватися алфавітом, орфоепічним словником
Лексикологія і фразеологія
Лексичне значення слів і фразеологізмів. Однозначні та багатозначні, стилістично та емоційно нейтральні і стилістично та емоційно забарвлені слова. Пряме і переносне значення слова. Групи слів за значенням. Синоніми і антоніми, омоніми, пароніми. Групи слів за походженням, сферою використання. Фразеологізми, їх різновиди		визначати істотні ознаки лексикологічних понять і фразеологізмів, пряме і переносне значення слова, стилістично та емоційно нейтральні і стилістично та емоційно забарвлені слова, групи слів за значенням, походженням, сферою використання, використовувати слова і фразеологізми, тлумачити лексичне значення загальновживаних слів і фразеологізмів, добирати до них синоніми, антоніми, омоніми і пароніми
Етимологія слова. Навчальні словники різних видів		пояснювати етимологію окремих слів, користуватися словниками
Будова слова. Словотвір
Будова слова і значення морфем.  Способи творення слів. Морфемний і словотвірний словники		пояснювати значення слова шляхом проведення аналізу його будови, розрізняти словозміну і словотвір, правильно і комунікативно доцільно використовувати слова з урахуванням значення їх морфем, користуватися морфемним і словотвірним словниками
Морфологія
Лексичне та граматичне значення слова. Частини мови. Граматичні характеристики частин мови. Роль частин мови у реченні. Довідники з морфології		розрізняти частини мови, визначати роль морфологічних засобів у побудові висловлювань, правильно і стилістично доцільно використовувати форми слів, що належать до різних частин мови, користуватися довідковою літературою
Синтаксис
Синтаксичні одиниці, їх види, будова, способи вираження. Синтаксичні засоби, їх роль у побудові висловлювань. Способи передачі мовлення: пряма і непряма мова. Складне синтаксичне ціле. Довідники із синтаксису та пунктуації		пояснювати семантику, будову словосполучень, речень різних видів, визначати і будувати синтаксичні одиниці, висловлювати той самий зміст за допомогою різних синтаксичних засобів, будувати тематично цілісний, структурований зв’язний текст, користуватися довідниками
Стилістика
Стилі. Стилістичні можливості мовних одиниць, їх функціонування у мовленні		комунікативно доцільно використовувати стилістичні можливості вивчених мовних одиниць в усному і писемному мовленні
Орфографія
Написання разом, окремо, через дефіс. Правила переносу слів. Орфографічні правила, списки слів для запам’ятовування. Орфографічний словник		правильно писати слова відповідно до вивчених орфографічних правил і словникові слова, перевіряти написане, користуватися орфографічним словником
Пунктуація
Розділові знаки, їх функції.  Розділові знаки у простому і складному реченнях. Розділові знаки у прямій мові, діалозі. Довідники з пунктуації		визначати смислові та синтаксичні відношення у реченні для обґрунтування вибору розділових знаків, пунктуаційно правильно оформляти речення різних видів, діалог
Соціокультурна лінія
Особливості національної культури, звичаї, традиції, свята, визначні діячі, суспільно-політичні події, державна символіка. Матеріальна і духовна культура рідного народу, Найвідоміші фольклорні твори як відображення народного досвіду, особливостей національного характеру, їх етнокультурний колорит		визначати особливості національної культури, використовувати ці знання і знання, здобуті під час вивчення інших предметів, у власному мовленні, пояснювати значення слів, найуживаніших усталених висловів, сприймати зміст найвизначніших творів, використовувати їх у своєму мовленні, дотримуватися правил мовленнєвої поведінки відповідно до загальнолюдських норм і специфіки національної культури
Діяльнісна лінія
Основні загальнонавчальні, творчі вміння як предмет практичного засвоєння учнів. Основні комунікативні стратегії, стратегії співпраці		застосовувати основні загальнонавчальні, творчі вміння, використовувати їх у різних життєвих і навчальних ситуаціях,  користуватися основними комунікативними стратегіями
Іноземні мови Мовленнєва лінія
Сфери спілкування
Особистісна Тематичні блоки: Я, моя родина, друзі, відпочинок, дозвілля, відвідання магазину, покупки, природа і погода, охорона навколишнього природного середовища  Публічна Тематичні блоки: Охорона здоров’я, улюблений письменник, улюблена книга, кіно і театр, телебачення, музика, молодіжна культура, наука, технічний прогрес, життя суспільства, подорож і екскурсії,  пам’ятки культури, спорт, країна, мова якої вивчається		аудіювання розуміти зміст нескладних висловлювань, що стосуються особистісної, публічної, освітньої сфери спілкування, а також нескладних текстів пізнавального та країнознавчого характеру, повний зміст висловлювання вчителя і учнів, що стосуються особистісної, публічної, освітньої сфери, нескладні тексти, виділяти головну думку, використовуючи лінгвістичну та контекстуальну здогадку, прості пояснення, наприклад, щодо використання різних видів транспорту, пересування в незнайомому місті, основний зміст повідомлень, оголошень, репортажів, здобувати інформацію з радіо- та телепередач на побутову тематику
Освітня		читання
Тематичні блоки: Робота і професія, плани на майбутнє		розуміти зміст нескладних автентичних текстів різних жанрів і стилів, що співвідносяться з особистісною, публічною, освітньою сферами спілкування, користуватися словником та іншою довідковою літературою, розуміти основний зміст газетних, журнальних текстів, текстів науково-популярного і публіцистичного стилів, виділяти основну думку, уміти переглянути значний за обсягом текст (серію текстів) для пошуку необхідної інформації, здобувати інформацію з оголошень, проспектів, меню, розкладів, брошур, коротких офіційних документів
		говоріння монологічне мовлення створювати зв’язне повідомлення, використовуючи в разі потреби лексичні або зображувальні опори, готувати повідомлення щодо певної ситуації в межах визначених сфер спілкування, передавати основний зміст прочитаного, побаченого або почутого, висловлюючи своє ставлення, давати оцінку особам, вчинкам, подіям, явищам, про які йдеться
		діалогічне мовлення встановлювати і підтримувати спілкування із співрозмовником у межах визначеної тематики і сфери спілкування, ініціювати і завершувати спілкування, використовуючи для цього відповідні зразки мовленнєвого етикету, прийнятого в країні, мова якої вивчається, ініціювати і підтримувати спілкування, доводити співрозмовникові власну точку зору, обґрунтовуючи її
		письмо робити нотатки, складати план, заповнювати анкету, опитувальний лист, уміти написати лист, повідомлення, автобіографію, писати твори в межах визначених сфер спілкування, висловлюючи власне ставлення до проблем, які порушуються
Мовна лінія
Активна і пасивна лексика. Фразеологічні ідіоми. Усталені вислови. Граматична система мови. Категорії, класи і структури нормативної граматики мови, яка вивчається. Багатозначність слів, їх зв’язок з контекстом. Граматична семантика. Система транскрипційних знаків		знати достатню кількість мовних одиниць для забезпечення комунікативних потреб (намірів) у межах визначених сфер і тематики спілкування, складати речення, необхідні для використання у найбільш типових ситуаціях спілкування, знати основні правила орфографії та пунктуації, уміти продукувати письмове повідомлення з дотриманням мовних правил
Соціокультурна лінія
Відомості, що стосуються: найтиповіших особливостей культури, звичаїв, традицій, свят, діячів літератури, мистецтва і науки, суспільно-політичних реалій та державної символіки, реалій побуту, культурних пам’яток, музеїв, театрів країни, мова якої вивчається		уміти виконувати комунікативні функції, застосовуючи мовленнєві зразки відповідно до лінгвокраїнознавчих і соціокультурних вимог, прийнятих у країні, мова якої вивчається, знати і застосовувати основні правила етикету країни, мова якої вивчається, усвідомлювати і толерантно ставитися до традицій, звичаїв, цінностей та ідеалів, характерних для народу, мова якого вивчається
Діяльнісна (стратегічна) лінія
Стратегії комунікативної поведінки, що забезпечують ефективну мовленнєву взаємодію		сприймати новий досвід, нову мову, нових людей, нові способи поведінки і життєдіяльності, виявляти готовність адекватно діяти в цих умовах, уміти організовувати свою діяльність відповідно до наявних умов навчання, самостійно визначати і застосовувати ефективні стратегії оволодіння іноземною мовою, критично оцінювати власний навчальний досвід і навчальні досягнення та визначати шляхи їх удосконалення, уміти застосовувати нові знання в різноманітних ситуаціях спілкування
Літературний компонент Українська література. Світова література. Літератури національних меншин Ціннісна лінія
Популярні твори для дітей та юнацтва (твори морального змісту, про національні події, характери і традиції, пригодницькі, детективні, фантастичні, казкові твори) Художні твори різних родів і жанрів, які репрезентують ключові історико-літературні епохи		читати виразно, сприймати емоційно, осмислювати творчо художній текст, визначати головну думку прочитаного, авторську позицію, виявляти актуальні проблеми і деякі художні особливості творів, висловлювати власне ставлення до відображених у художньому творі подій, образів, тем, ідей з урахуванням моральних цінностей і соціальних норм, знати основні етапи літературного процесу, авторів, назви їх творів, окремі факти біографії і творчості митців, їх внесок у розвиток національної і світової культури, уміти виконувати (усно і письмово) творчі роботи різних жанрів
Літературознавча лінія
Літературний твір як система. Засоби художньої виразності у творі. Поняття про літературний процес. Джерела знань про літературу.		розуміти взаємозв’язок компонентів літературного твору, форми і змісту, знати визначення основних теоретико-літературознавчих понять і застосовувати їх під час інтерпретації та аналізу творів (окремих фрагментів і компонентів тексту), розрізняти напрями та течії, роди і жанри (їх суттєві ознаки), визначати жанрово-родову приналежність творів, провадити пошуково-дослідницьку діяльність у галузі літератури (збирання відомостей про письменників, систематизація фактів, проведення аналізу окремих літературних явищ, підготовка повідомлення тощо), користування літературознавчими словниками, енциклопедіями та іншими видами джерел
Культурологічна лінія
Література як мистецтво слова. Національне і загальнолюдське в літературному творі. Література в контексті культури		встановлювати специфіку літературного твору в системі інших видів мистецтва, виокремлювати в художніх творах специфічні особливості національної культури, визначати загальнолюдські цінності, втілені в художніх творах, знати характерні риси основних етапів літератури в контексті культури, виявляти зв’язки літератури з філософією, фольклором, міфологією, видами мистецтва (генетичні, типологічні, контактні), аналізувати та інтерпретувати твір у культурологічному контексті, виявляти повагу до самобутності художньої культури різних народів, сформований рівень особистої культури, розвиненості духовної та естетичної сфери
Компаративна лінія
< Спільне і відмінне в різних літературах (українській, світовій, національних меншин), у творах різних жанрів (казка фольклорна і літературна, оповідання, новела, повість, роман, поема, трагедія, комедія, драма). Вплив міфології і фольклору на літературу. Поняття про традиційне (вічне) в літературі		вміти зіставляти образи, сюжети, теми, мотиви, що належать до різних національних літератур, визначати і порівнювати типологічні ознаки (жанрові та стильові) художніх творів, виявляти специфіку окремих відображених міфологічних і фольклорних, а також традиційних (вічних) тем, сюжетів, образів, мотивів у літературному творі (спадщині письменника)
Рецепція України у світовій літературі та культурі		розкривати особливості художнього зображення теми (образу) України у творах різних митців
Священні книги людства як пам’ятки культури		встановлювати специфіку втілення окремих тем, ідей, сюжетів, образів, мотивів священних книг людства в літературі та інших видах мистецтва
Оригінал і переклад. Основні принципи художнього перекладу		оцінювати художню вартість творів, своєрідність художніх перекладів, у тому числі шляхом зіставлення їх з оригіналами
Старша школа Мовний компонент Українська мова. Мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення) Мовленнєва лінія
Культура мовлення. Стилі мови і мовлення. Стилістичне розшарування мовних засобів. Основні комунікативні ознаки мовлення. Публічне і ділове мовлення		виділяти ознаки та особливості правильного і комунікативно доцільного мовлення, його стилів, жанрів, їх відмінності, розрізняти стилістичні варіанти мовних засобів у текстах різних стилів і жанрів мовлення, володіти життєво необхідними мовленнєвими жанрами, готувати публічні виступи і виголошувати їх, брати участь у підготовці та веденні діалогу і полілогу з урахуванням відповідних вимог до культури спілкування і зразкового мовлення
Мовна лінія
Узагальнення, систематизація і поглиблення найважливіших відомостей з мови Текст, його будова. Норми літературної мови. Фонетика. Орфоепія. Лексикологія і фразеологія. Морфологічна будова слова Частини мови. Слово, словосполучення, речення. Члени речення. Просте і складне речення Система розділових знаків Написання слів з найуживанішими орфограмами, пунктограмами. Види мовних помилок і шляхи запобігання їм		класифікувати, систематизувати і узагальнювати вивчені поняття, правильно ставити розділові знаки у простому і складному реченнях відповідно до вивчених правил, доречно використовувати знання і виконувати вимоги до усного і писемного мовлення, використовувати граматичні форми відповідно до вивчених правил, знаходити мовні помилки і виправляти їх, здійснювати самоконтроль за результатами навчальних досягнень
Соціокультурна лінія
Найважливіші світоглядні, етичні, естетичні та інші поняття, ідеї, відомості, пов’язані з національною і світовою культурою Відображення у мові особливостей картини світу, способу життя,  мислення і культури, що характерні для певного народу		визначати найважливіші світоглядні, етичні та інші поняття, відомості, ідеї, відображені в мові, загальнолюдські моральні цінності, їх вияв у національних традиціях вміти узгоджувати власну мовленнєву і життєтворчу діяльність із засвоєними етичними, естетичними та іншими цінностями, ураховувати в мовленні особливості світогляду, культури певного народу
Діяльнісна (стратегічна) лінія
Загальнонавчальні, творчі вміння як предмет практичного засвоєння. Комунікативні стратегії, стратегії співпраці		застосовувати загальнонавчальні, творчі вміння у різних життєвих і навчальних ситуаціях спілкування, користуватися комунікативними стратегіями, стратегіями співпраці
Іноземні мови Мовленнєва лінія
Сфери спілкування Особистісна Тематичні блоки: Я, моя родина і друзі, дозвілля, харчування, покупки, природа і погода, проблема забруднення навколишнього природного середовища Публічна Тематичні блоки: Охорона здоров’я, літературні жанри, вітчизняні та зарубіжні письменники, кіно, театр, телебачення, образотворче мистецтво, музика, молодіжний рух в Україні та світі, наука і технічний прогрес, сучасні засоби комунікації та технології, життя суспільства, подорож, спорт, країна, мова якої вивчається Освітня Тематичні блоки: Шкільне життя, вибір професії		аудіювання розуміти висловлювання в межах запропонованих тем, а також автентичні, зокрема професійно орієнтовані, тексти, висловлювання вчителя і учнів, основний зміст пізнавальних радіо- і телепередач, зміст дискусії, що відбувається в класі або подається у звукозапису читання розуміти тематичні автентичні, зокрема професійно орієнтовані, тексти різних жанрів і стилів (художні, науково-популярні, публіцистичні тощо), використовувати адекватні стратегії визначення невідомих мовних одиниць, аналізувати окремі уривки з тексту, визначати найбільш значущу інформацію, систематизувати і коментувати її говоріння монологічне мовлення без попередньої підготовки висловлювати відповідно до запропонованих сфер і тематики спілкування, відтворювати зміст прочитаного, побаченого або почутого, висловлюючи та обґрунтовуючи власне ставлення до осіб, подій, явищ, про які йдеться, брати участь у дискусіях, логічно та аргументовано висловлюватися з обговорюваних проблем, доводити власну точку зору і власне ставлення до них, складати план, тези для побудови мовленнєвих висловлювань
		діалогічне мовлення спілкуватися з носіями мови у межах визначеної тематики, використовувати відповідні мовні одиниці, у тому числі типові зразки мовленнєвого етикету, прийнятого в країні, мова якої вивчається, у разі потреби доречно користуватися компенсаторними засобами
		письмо уміти створювати письмові мовленнєві висловлювання різних типів і жанрів у межах запропонованих сфер і тем, а також на основі почутого, побаченого, прочитаного і з власного життєвого досвіду, доречно використовуючи відповідні мовні засоби,  висловлюючи власне ставлення та обґрунтовуючи власну думку про предмет спілкування
Мовна лінія
Активна і пасивна лексика, фразеологія, ідіоми, усталені вислови. Граматична система мови. Категорії, класи і структури нормативної граматики мови. Багатозначність слів, їх зв’язок з контекстом. Граматична семантика. Система транскрипційних знаків Активна і пасивна лексика, фразеологія, ідіоми, усталені вислови. Граматична система мови. Категорії, класи і структури нормативної граматики мови. Багатозначність слів, їх зв’язок з контекстом. Граматична семантика. Система транскрипційних знаків		знати достатню кількість мовних одиниць для комунікації у межах визначених сфер і тематики спілкування, а також основні правила орфографії та пунктуації, уміти продукувати письмове повідомлення з дотриманням мовних правил
Соціокультурна лінія
Система світоглядних, культурознавчих, естетичних, етичних, історичних відомостей, відображених у мові, що вивчається. Відомості, що належать до культурних цінностей власного та інших народів, морально-етичних норм, особливостей вербальної та невербальної поведінки, що сприяють формуванню умінь міжкультурного спілкування у формі діалогу культур		відображати за допомогою мовних засобів бачення світу, способу життя та мислення, особливості культури певного народу, усвідомлювати їх відображення у мові, уміти спілкуватися з урахуванням таких особливостей з представниками різних культур, знати типові правила поведінки і дотримуватися їх під час спілкування
Діяльнісна (стратегічна) лінія
Стратегії комунікативної поведінки, що забезпечують ефективну мовленнєву взаємодію		сприймати новий досвід, запам’ятовувати, аналізувати, узагальнювати його та відповідно діяти у навчальних і життєвих ситуаціях
Літературний компонент Українська література. Світова література. Літератури національних меншин Ціннісна лінія
Знакові твори різних жанрів. Роль художньої літератури в сучасному світі. Література як діалог		виявляти актуальність змісту, естетичну цінність творів, художні відкриття письменників, визначати ключові концепти людського буття в художній літературі, значення твору для суспільства, розв’язання моральних проблем особистості, аргументувати власну оцінку прочитаного вміти вести літературну дискусію (щодо твору, спадщини митців, тенденцій літератури), готувати публічні виступи, презентації, реферати щодо різних аспектів літератури
Літературознавча лінія
Поетика літературного твору, її складові, взаємозв’язок між ними		визначати поетичні особливості художнього твору, в тому числі жанрові, стильові, мовні та інші знати і застосовувати теоретико-літературознавчі поняття у процесі проведення різних видів аналізу,  інтерпретації оригінальних і перекладних творів
Тенденції літературного процесу		розуміти закономірності перебігу літературного процесу, їх відображення в художніх творах, взаємодію різних напрямів і течій, родів і жанрів
Сучасні бібліотеки, електронні ресурси		користуватися різними видами ресурсів з питань художньої літератури (словники, довідники, монографії, літературно-критичні статті, наукові статті, Інтернет тощо)
Культурологічна лінія
Специфіка сучасної культури і літератури		орієнтуватися у світі художньої літератури і культури, виявляти сучасні тенденції в національній і світовій культурі і літературі, знати сучасних авторів та їх актуальні твори
Масова і класична література. Джерела і фактори розвитку літератури		розрізняти класичну і масову літературу, їх особливості і функції визначати фольклорну і міфологічну основу художніх творів, їх зв’язок із розвитком філософської думки, релігії, національно-культурними особливостями народів (регіонів, країн)
Літературні місця України		знати пам’ятні місця України, пов’язані з життям і творчістю видатних митців України і світу
Компаративна лінія
Традиції і новаторство в літературі	знати специфіку втілення традиційних тем, образів, сюжетів і мотивів у художніх творах різних часів і народів
Літературні зв’язки (контактні, генетичні, типологічні, інтертекстуальні)	встановлювати спільні закономірності розвитку різних літератур, видів мистецтва зіставляти художні твори в різних аспектах (проблемно-тематичному, сюжетному, образному та інших), розкривати специфіку втілення актуальних тем у різних національних літературах,  виявляти національні образи світу і характери в літературі, схожість і відмінність авторської позиції митців
Види художнього перекладу та їх специфіка	визначати особливості різних видів художнього перекладу, зіставляти їх з текстом оригіналу

 

Практичний аспект: самоаналіз педагогічного досвіду

На нашу думку, найбільш ефективним шляхом вирішення проблеми підготовки вчителів-словесників області до реалізації змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) є формування готовності педагогів-андрагогів у системі післядипломної освіти, зокрема, методистів Р(М)МК(Ц), ІМЦ, керівників районних (міських) методичних об’єднань та творчих груп тощо до науково-методичного супроводу впровадження інновацій на рівнях змісту освіти (Державний стандарт, навчальні програми тощо) та технологій, методик, нових форм, методів навчання вчителями-словесниками області як засобу реалізації змісту освітньої галузі «Мови і літератури».

Як показує практика, у процесі організації науково-методичного супроводу нововведення треба враховувати:

по-перше, специфіку роботи з дорослими, яким властиво: прагнення вирішувати реальні проблеми практики – ставлення до процесу на­вчання не як до мети, а засобу задоволення особистих і професійних потреб; високий рівень умотивованості розв’язування конкретних професійних проблем; самостійність у прийнятті педагогічних рішень – ініціативність, відповідальність, уміння ставити цілі та їх досягати; обґрунтований вибір нововведення; самостійний вибір траєкторії особистісно професійного саморозвитку; опора на власний досвід – відкритість до педагогічного до­свіду колег; приріст актуальних знань; рефлексивно-прогностичне ставлення до роботи; теоретичне осмислення досвіду на основі впрова­дженої інновації; модифікація нововведення з опорою на власний досвід;

по-друге, особливості організації проектно-впроваджувальної діяльності:

• розроблення регіонального науково-методичного проекту «Педагог-андрагог» забезпечує цілісність та системність науково-методичного супроводу впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»);
• реалізація проекту методистами Р(М)МК(Ц), ІМЦ може бути варіативною, а саме: розроблений проект спрямовує роботу методиста на розроблення цілісного плану заходів до річного плану роботи Р(М)МК(Ц), ІМЦ (нема потреби розробляти аналогічний проект), або відповідної програми, або планування локальних семінарів, творчих груп тощо (за вибором);

по-третє, масова підготовка методистами ОІППО та Р(М)МК(Ц), ІМЦ вчителів-предметників, зокрема, учителів-методистів, кращих учителів не є продуктивною, оскільки їхні функціональні обов’язки не передбачають організацію методичної роботи, що актуалізує проблему підготовки педагогів-андрагогів до вирішення порушеної проблеми.

ПРОГНОЗУВАННЯ

Якісні показники

Підвищення якості освітніх послуг та мовно-літературної освіти учнів.

Кількісні показники

Збільшиться кількість педагогів-андрагогів, які здійснюватимуть науково-методичний супровід упровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»).

Очікувана результативність

1. qдля методистів Р(М)МК(Ц), ІМЦ: буде залучено педагогів-андрагогів до науково-методичного супроводу впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, зокрема, освітньої галузі «Мови і літератури» та скоординовано систему дій відділу філологічних дисциплін ОІППО і методичних служб області;
2. qдля учителів-словесників: буде розроблео практико орієнтовані методичні рекомендації, що сприятимуть підвищенню рівня готовності педагогів до реалізації змістових ліній освітньої галузі «Мови і літератури» засобами педагогічних інновацій та передового педагогічного досвіду.

Т р е т і й е т а п – практико-орієнтований. Мета: розробити персонал-технологію досягнення передбачуваного результату.

 

 

МОДЕЛЮВАННЯ

КОНСТРУЮВАННЯ

І етап. Залучити методистів Р(М)МК(Ц), ІМЦ до розроблення системи заходів реалізації регіонального науково-методичного проекту «Педагог-андрагог» на обласному, районному (міському) рівнях

ІІ етап. Спрямувати роботу методистів Р(М)МК(Ц), ІМЦ на формування готовності педагогів-андрагогів у системі післядипломної освіти до впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»).

ІІІ етап. Розробити Програму координації діяльності відділу філологічних дисциплін ОІППО і методичних служб області щодо впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»).

ІV етап. Забезпечити реалізацію регіонального науково-методичного проекту «Педагог-андрагог» та відповідної Програми координації діяльності відділу філологічних дисциплін ОІППО і методичних служб області на районному (міському), шкільному рівнях щодо впровадження Державного стандарту базової і повної загальної і середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»). З цією метою:

• Педагогам-андрагогам (викладачі кафедр ОІППО) реалізувати системний підхід до впровадження інновацій у системі курсової підготовки та науково-методичної роботи, зокрема, кафедрі педагогіки і психології забезпечити психологічний супровід підготовки педагогів-андрагогів до інноваційної діяльності, розробити методичні рекомендації щодо навчання дорослих, кафедрі теорії та методики навчання − методичні рекомендації щодо реалізації змістових ліній мовного та літературного компонентів освітньої галузі «Мови і літератури», кафедрі менеджменту та освітніх інновацій − методичні рекомендації щодо системного впровадження технологій, методик навчання як засобу реалізації змісту мовно-літературної освіти вчителями-словесниками.
• Педагогам-андрагогам (методисти ОІППО) забезпечити реалізацію цілісного андрагогічного циклу підготовки педагогів-андрагогів з метою підвищення ефективності науково-методичного супроводу впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь “Мови і літератури”) у системі курсової підготовки та науково-методичної роботи.
• Педагогам-андрагогам (методисти Р(М)МК(Ц), ІМЦ) на засіданнях обласної інтегрованої творчої групи опрацювати змістові лінії мовного (мовленнєва, мовна, соціокультурна, діяльнісна) та літературного компонентів (емоційно-ціннісна, літературознавча, культурологічна, компаративна) Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та розробити алгоритм їхньої реалізації на уроках словесності (з досвіду роботи).
• Педагогам-андрагогам (керівники районних (міських), шкільних методичних об’єднань) здійснювати науково-методичний супровід упровадження інноваційних технологій, методик, нових форм та методів навчання вчителями-словесниками як засіб реалізації змістових ліній освітньої галузі «Мови і літератури».
• Педагогам-андрагогам (керівники районних (міських), шкільних творчих груп) здійснювати науково-методичний супровід впровадження педагогічних інновацій та передового педагогічного досвіду як засіб підвищення ефективності уроків словесності.

V етап. Підготувати до друку навчальні та науково-методичні матеріали (посібники, дидактичні матеріали, методичні рекомендації тощо) щодо реалізації змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках словесності.

 

Ч е т в е р т и й етап – упроваджувально-результативний. Мета: упровадити інновацію в практику.

ПРОГРАМУВАННЯ

Змістова лінія науково-методичного супроводу: «Підготовка педагога-андрагога у системі післядипломної освіти до впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»)»

Термін реалізації проекту 2012−2014 роки

І етап. Підготовчий – Січень, лютий 2012 р. н.р.

ІІ етап. Моделювальний − Березень 2012 р. – Жовтень 2014 р.

ІІІ етап. Узагальнювальний − Листопад, грудень 2014 року

ПЛАНУВАННЯ

План заходів реалізації проекту у 2012 році

 

№		Зміст діяльності	Форма організації (узагальнення)	Місце проведення	Термін виконання	Відповідальні
1		Реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках словесності	Інтегрована творча група методистів Р(М)МК(Ц), ІМЦ	ОІППО	Березень – червень	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська
2		Вивчення стану науково-методичної роботи з педагогічними кадрами щодо реалізації змістових ліній Держстандарту освітньої галузі “Мови і літератури” засобами інноваційних технологій	Виїзд (методичне консультування)	Косівський район	Вересень	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька
3		Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: освітня галузь “Мови і літератури”	Лекційно-практичні заняття в системі курсової підготовки	ОІППО	Упродовж року	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Слоньовська
4		Системний підхід до впровадження інновацій у науково-методичній роботі Р(М)МК(Ц), ІМЦ	Семінар	ОІППО	Травень	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська, Н. Глинянюк
5		Особливості роботи педагога-андрагога щодо впровадження інновацій на рівнях змісту освіти та педагогічних технологій	Науково-методичне консультування	ОІППО	Упродовж року	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська
6	Реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках словесності		Всеукраїнський науково-практичний семінар	ОІППО	Жовтень	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська
7	Науково-методичні проекти впровадження інновацій. Технологія векторного аналізу готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності. Технологічне портфоліо		Науково-методичне консультування (для учасників форуму педагогічних інновацій)	ОІППО	Листопад	О. Мариновська
8	Науково-методичний супровід проектно-впроваджувальної діяльності вчителя-словесника		Форум педагогічних інновацій	ОІППО	Грудень	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська
9	Підготовка до друку навчальних та науково-методичних матеріалів ОІППО, Р(М)МК(Ц), ІМЦ щодо реалізації проекту		Науково-методичне консультування	ОІППО	Упродовж року	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська

 

План заходів реалізації проекту у 2013 році

 

№	Зміст діяльності	Форма організації (узагальнення)	Місце проведення	Термін виконання	Відповідальні
1	Державний стандарт початкової, базової та повної середньої освіти: освітня галузь “Мови і літератури”	Лекційно-практичні заняття в системі курсової підготовки	ОІППО	Упродовж року	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Слоньовська
2	Особливості роботи педагога-андрагога щодо впровадження інновацій на рівні змісту освіти та педагогічних технологій	Науково-методичне консультування керівників районних (міських) методичних об’єднань, творчих груп	ОІППО	Упродовж року	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська
3	Педагогічні технології як засіб реалізації змістових ліній Держстандарту на уроках словесності	Форум педагогічних інновацій	ОІППО	Травень	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська, Н. Глинянюк
4	Вивчення стану науково-методичної роботи з педагогічними кадрами щодо реалізації змістових ліній Держстандарту освітньої галузі “Мови і літератури” засобами інноваційних технологій	Виїзд (методичне консультування)	Косівський район	Вересень	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька
5	Реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної і середньої освіти на уроках словесності	Інтегрована творча група методистів Р(М)МК(Ц), МЦ	ОІППО	Жовтень	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська
6	Підготовка до друку науково-методичних матеріалів ОІППО, Р(М)МК(Ц), МЦ щодо реалізації проекту	Науково-методичне консультування	ОІППО	Упродовж року	Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська

 

 

МОНІТОРИНГ

Забезпечити моніторинг сформованості готовності вчителів-словесників до впровадження педагогічних інновацій з допомогою технології векторного аналізу, а також сформованості предметних та ключових компетентностей учнів відповідно до вимог освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.