Лапшина Ірина Сергіївна,

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри менеджменту освіти та психології

КЗ “Запорізький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти” ЗОР

АВТОМАТИЗАЦІЯ

МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Про якість освіти

У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що якість освіти є національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, дотримання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту.

На забезпечення якості освіти спрямовуються матеріальні, фінансові, кадрові та наукові ресурси суспільства і держави.

Проте, до сьогодні не існує єдиного визначення якості освіти. І це зрозуміло, адже якість освіти є постійно змінюваним поняттям, залежним від вимог часу.

Історичні трансформації

Зі зміною технологічного суспільства з індустріального на інформаційне суттєво змінилися функції освіти, її кінцева мета. Освіта все більше спрямовується на задоволення потреб особистості. Якщо ми розглянемо функції освіти, то зрозуміло, вони поділяються на ті, що забезпечують функціонування та розвиток суспільства, і в якості результатів яких зацікавлені держава та суспільство. І такі, що забезпечують соціалізацію та розвиток особистості у даному суспільстві. Якість результатів цих функцій цікавить кожного з нас.

Внутрішнє та зовнішнє

Отже, ми маємо дві категорії якості освіти: зовнішню якість, критерієм якої є вимоги держави (це державні стандарти), і внутрішню якість, критерієм якої є ступінь задоволення кожного учня.

Зважаючи на те, що запити кожної особистості є унікальними, ми не маємо можливості створити 100% умови для їх забезпечення, навчальний заклад має намагатися максимально задовольняти потреби власного контингенту. Слід також зазначити, що ці потреби не завжди спрямовані на благо самої особистості, або не є чітко визначеними, тому навчальний заклад повинен допомогти кожному визначити власні потреби і спрямувати навчальну діяльність у оптимальному напрямку.

Моніторинг

Допомогти у цьому може моніторинг. Не буду детально зупинятися на понятті моніторингу, оскільки воно достатньо описане вченими Г. Єльниковою, Т. Лукіною, С. Подмазіним, В. Приходько, Р. Зуб’яком та іншими.

Метою даного моніторингу має бути система, максимально спрямована на запити кожного учня даного навчального закладу за умови забезпечення виконання державних стандартів. Практично, це має бути моніторинг готовності колективу до навчальної діяльності (відповідність педагогів запитам держави з одного боку і контингенту – з іншого), моніторинг процесу (комфортність, ефективність реалізації власних можливостей під час уроку) та моніторинг результату (результати навчальних досягнень учнів, а через них – учителів).

Проблеми

Школа є багатофакторною системою, що значно ускладнює проведення та узагальнення результатів моніторингу. Та ми маємо враховувати суб’єктивність будь-якої оцінки у системі освіти. Таким чином, перед нами постає складне завдання: шляхом порівняння інформації, що надходить з різних джерел, отримати максимально адекватну картину діяльності освітньої системи, виявити проблеми і виробити оптимальні шляхи їх усунення. Одночасно ми повинні мінімізувати навантаження на учнів та вчителів щодо збору інформації для того, щоб не відволікати їх від здійснення практичної діяльності. Отримані результати повинні бути достатньо конкретними вказівками щодо покращення освітнього процесу і спрямування його на розвиток.

Автоматизація

Серйозну проблему, що призводить до неефективності моніторингових процедур створює саме обробка результатів моніторингових досліджень. Так, результати стартового контролю, що обробляються іноді до середини або кінця листопаду, не можуть бути використаними для корекційної діяльності, тому що ситуація вже змінилася і вчителі провели корекційну роботу навмання, а на цей час вони вже готуються до завершення першого семестру. Чим швидше обробляється моніторингова інформація, тим ефективніше проходить корекційна робота. Допомогти прискорити обробку та узагальнення можливо за допомогою програм автоматизації.

У запорізькому регіоні нами були розроблені такі програми-калькулятори, що охоплюють максимально повний цикл моніторингових досліджень на рівні навчального закладу.

За теоретико-методологічну основу таких програм було взято методики, запропоновані провідними педагогами-ученими. Важливим принципом їх запровадження є принцип адаптивності, що суттєво підвищує ефективність обраних методик. Тобто, важливими є такі підходи:

сприйняття методики усім педагогічним колективом, що дозволяє використовувати методику не тільки як критерій оцінювання під час перевірки, а й для самовдосконалення кожного учителя в обраному педагогічним колективом напрямі;

перехід від моніторингу до самомоніторингу, що зменшує навантаження на адміністрацію навчального закладу, зменшує спроби профанації та фальсифікації кінцевих результатів.

Розглянемо на прикладі.

ПРОГРАМА

«МОДЕЛЬ УЧИТЕЛЯ»

Методикою відстеження готовності учителів навчального закладу до здійснення професійної діяльності було обрано методику «Модель діяльності вчителя», розроблену доктором пед. наук, професором Г. В. Єльниковою.

На підготовчому етапі моніторингу творчою групою навчального закладу, а іноді декількох навчальних закладів розробляється модель учителя з урахуванням власної специфіки та потреб. Нагадую, модель – це еталон, зразок, ідеальний учитель, яким його хочуть бачити держава, місцеве управління освітою, учні, батьки.

За основу ми брали стандартну універсальну модель, розроблену Галиною Василівною. Усі вчителі знайомляться з даною моделлю, здійснюють самооцінку за вказаними критеріями. Незалежна експертна оцінка проводиться раз на п’ять років під час підготовки вчителя до атестації.

Перевагою такого підходу є високий рівень об’єктивності отриманих результатів та конкретні вказівки кожному вчителю щодо підвищення рівня його професійної майстерності.

ПРОГРАМА

«ВЕКТОРНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ»

Компетентнісний підхід, задекларований для освіти України на державному рівні, передбачає не тільки наявність творчого потенціалу педагогів, але і його практичну реалізацію. Відстежити цю реалізацію ми можемо тільки під час аналізу уроку. Отже, оцінка ефективності уроку педагога має велике значення.

Методикою оцінки ефективності уроку обрано «Векторний аналіз уроку», розроблений доктором пед. наук, професором О. Я. Мариновською.

ПРОГРАМА

«РІВНІ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ»

Усі попередні методики проведення моніторингу ефективно діагностують причини проблем навчального закладу.

Наявність проблем очевидна з моніторингу результативності. Єдиний наближений до об’єктивного результат діяльності навчального закладу – це рівень навчальних досягнень учнів. Однак, такий показник висвітлює лише проблеми досягнення державного стандарту. Для того, щоб побачити проблеми вчителів, такі показники переструктуровуємо на рівні досягнень учнів.

Отже, таке поєднання методик моніторингових досліджень дозволяє ефективно виявляти проблеми закладу освіти та визначати шляхи їх усунення.