Інформаційна зустріч з питань моніторингу якості початкової освіти та апробації ДПА у 4-х класах

12.12.25

В Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти 11 грудня 2025 року для педагогічної спільноти області відбулася презентація третього циклу загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти (ЗМЯПО) 2024 р., підсумків і перспектив проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти. У заході взяли участь Василь Терещенко, заступник директора УЦОЯО; Ганна Бичко, начальниця відділу досліджень та аналітики УЦОЯО; Віктор Кімакович, директор департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА; Роман Зуб’як, ректор Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Зоряна Гарасимчук, начальниця методичного відділу Івано-Франківського РЦОЯО. Модерувала зустріч Любов Шелемей, проректорка ІФОІППО.

ЗМЯПО дав змогу простежити динаміку змін якості початкової освіти між 2018 і 2024 рр. та вперше оцінити рівень сформованості природничо-наукової компетентності учнів 4-х класів. Це єдине джерело об’єктивної інформації про ситуацію в початковій школі в динаміці — між 2018, 2021 і 2024 роками, тобто до початку реформи Нової української школи й після її поступової імплементації.

Загальні висновки наступні.

Читання. Середній бал учнів 4-го класу у 2024 р. дещо нижчий за показник 2021 р., а також істотно нижчий за результати, отримані їхніми попередниками у 2018 році. Отже, треба посилювати і вдосконалювати роботу з навичкою читання.

Математика. Прослідковується значне зниження у 2021 р. рівня математичної компетентності випускників початкової школи. Вже у 2024 р. спостерігалось часткове підвищення, однак не досягнуто показників 2018 року.

Природнича освіта. Високий поріг подолали 16,6% учнів; середній – 51,3%; базовий – 83,9%. Також 16,1% четвертокласників перебувають на передбазовому рівні (базовий рівень – це мінімально необхідний фундамент для подальшого опанування природничих дисциплін на рівні базової середньої освіти).

У ході зустрічі відбулась конструктивна і цікава розмова про фактори, що вплинули на результати дослідження:

успішність дітей визначається поєднанням низки соціально-економічних, культурних, психологічних чинників;

ставлення учителів до реформи НУШ має вплив на мотивацію і ставлення до навчання їх учнів.

Зокрема, понад половина опитаних учителів (55%) уважають, що освітній процес до початку реформи був результативнішим. Учні, котрі навчаються в цих педагогів, у середньому показують нижчі показники.

Як це працює? Якщо учитель має негативне ставлення до реформи, то це впливає на його готовність застосовувати нові методи навчання. Чим частіше вчителі використовують різні прийоми активного залучення учнів до процесу вивчення предмета, тим більш упевненими вони почуваються, більш позитивно ставляться до вивчення предмета, краще розуміють вимоги вчителя, а отже, і демонструють вищий рівень його опанування.

Ставлення вчителя до реформи впливає на його мотивацію до професійного розвитку. У закладах, де педагоги повідомляють про хронічну нестачу часу чи ознаки професійного вигорання, учні частіше стикаються з проявами булінгу. Такий факт, а також відсутність відчуття належності до шкільної спільноти знижують рівень досягнень і погіршують психологічне благополуччя учнівства.

Закономірно, що зовнішні виклики й пов’язані з ними організаційні, методичні проблеми в організації освітнього процесу, психологічні труднощі позначилися на успішності учнів початкової школи. Відповідно дані моніторингу майже нічого, на жаль, не свідчать про ефективність Нової української школи (хоча саме це було основним завданням, заради якого свого часу започатковано ЗЗМЯПО). Водночас переконуємось у типових труднощах молодшого учнівства в навчанні, викликаних негативними об’єктивними та суб’єктивними чинниками. Саме вони зафіксовані у звітах за результатами досліджень і мають стати відправною точкою для фахівчинь відділу підсумкових оцінювань у сфері початкової освіти УЦОЯО, щоб напрацювати рекомендації для різних категорій стейкголдерів. У свою чергу, учительство з допомогою рекомендацій має інтенсифікувати освітній процес у початковій школі і, таким чином, сприяти подоланню значних освітніх втрат і розривів.

Покликання на дослідження:

https://testportal.gov.ua/zvity-dani-9/

Покликання на матеріали пілотування ДПА у – класах:

https://testportal.gov.ua/pilotuvannya/

Методичні рекомендації

https://testportal.gov.ua/zvity-dani-2/

https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Metodychni_rekomendatsiyi_ZZMYAPO_2025_ost.pdf