На сайті:
На сайті 237 гостей та відсутні користувачі
Слоньовська
 |
Ольга Володимирівна Слоньовська - кандидат педагогічних наук, професор, літературознавець |
Народилася 1960 року в селі Ценява на Коломийщині в багатодітній сім’ї. Закінчила Коломийську СШ № 2, пізніше – Івано-Франківський педінститут. Спогади про дитинство калейдоскопічні. З ранніх літ – тяжкий труд, повна опіка над молодшими, безпощадна кара за недогляд і дитячі пустощі. Строгі мамині очі і добрі – батькові. А ще – самовільні мандри на зарослі непрохідними хащами хатнища вирваних радянською владою з коренем хуторян, у безмежні поля, в далекий сусідній ліс. Знаю, як стіною стоять голубі жита, в яких червоно квітне кукіль і синьо – волошки. Та й самі жита цвітуть: прямо на очах колосся вистрелює золотими паличками на тоненьких ниточках. Люблю, як у лісі ще не знайдені, але вже присутні, пахнуть перші білі гриби, як на тарелях павутини блищить вранішня роса, як дозріває малина і як, неначе немовлятка з чепчиків, виглядають на світ лісові горішки. Розрізняю голоси всіх польових і лісових птахів. Знаю, як у низенькому кущі гніздиться соловейко, а на черемсі будує своє абияке гніздо (того й гляди – пташенята повипадають!) легковажна горлиця. У дитинстві ластівки, синички й метелики сідали мені на плече або на долоню. Зараз таке стається все рідше. З тварин люблю собак і коней. Зі звірів – вовків, пантер і левів. Але патологічно ненавиджу зоопарки. Від них мене болить серце. Своїх дітей дивитися на поневолених звірів ніколи не водила. Люблю місячні ночі, сонце, дощ, завірюхи, добре взуття і зручний одяг.
У житті довелося їсти і чорний хліб, і білий. На початку 80-х цілий рік КДБ прикладав драконівські зусилля, щоб зробити мене «сексотом». Не зламали, хоча зламати могли. Зате назавжди вбили в мені страх.
Не сприймаю стовпотворінь «масовки». Не почуваюся стадною істотою. Не «розчиняюся» в жодному різномастому гурті, на територію душі чужих не впускаю. Дуже перебірлива у приятелюванні. Не виношу брехні. Не жалію слабодухих і нікчемних чоловіків і авантюрних жінок. Кажу правду у вічі. Нікому не заздрю і заздрити не раджу. Поважаю талановитих і благородних. На моєму життєвому шляху вони таки зустрічалися!
Маю двох дорослих синів – Павликів. Один – мій, один – чоловіків, але вони рідні-найрідніші, бо в нашій сім’ї ніколи не було громадянської війни, називають мене мамою, а я їм обом однаково готова прихилити небо. Маю невістку Юлечку, добру, розумну дитину. Вдячна чоловікові Михайлові за те, що тримає весь хатній побут на своїх плечах, за всепрощення, повне розуміння і волячу терплячість.
Займаюся викладацькою роботою. Кандидат педагогічних наук, професор. Член НСПУ. Є автором 49 книг. Серед них – збірки поезій, підручники, посібники, монографії. Нагороджена орденом княгині Ольги, медалями «За заслуги» й «За заслуги перед Прикарпаттям». Остання нагорода – цяцька-фікція, але естетично найкрасивіша. Медаль «За заслуги» – військова. Нею мене відзначили хлопці-«афганці» за книгу в «Афганістані, в „чорнім тюльпані”», що писалася протягом десяти літ кров’ю мого серця, тому й вона, й нагорода для мене особливо дорогі.
Маю маленьку квартиру, великі творчі плани і Божу опіку. Вірю в Україну.
1. Слоньовська О. Гілочка глоду: Поезії. – Ужгород: Карпати. – 1986. – 58 с. / Передмова Стефурак Н. Зігріти світлом доброти. – С. 3 – 6; рецензія Соловей Е. Чи має Ольга власний голос? // Жовтень. – 1987. – № 10. – С. 94 – 95.
2. Слоньовська О. Ґердани: Поезії. – К.: Радянський письменник, 1991. – 102 с. / Рецензія Барана Є. “А я не пісня. Я – людина”: Неювілейні штрихи до поезії Ольги Слоньовської // Перевал. – 2000. – № 1. – С, 175; рецензія Юсипа Д. “...Я виросла з одягу днів” // Юсип Д. Норовистий кінь Посейдона. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 222 – 226.
3. Слоньовська О. Формування моральних та естетичних ідеалів у старшокласників: На матеріалі історичної романістики П.Куліша та І. Нечуя-Левицького / Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук.– К., 1996.– 26 с.
4. Самоцвіти. / У співавторстві. Вірші педагогів України: у двох книгах. – К.: Дивослово 1996. – Книга перша – 225 с., Книга друга – 238 с.
5. Слоньовська О.В. Сушевський Б.С. Конспекти уроків з української літератури. 10 клас: Посібник. – К.: Рідна мова, 1997. – 276 с.
6. Пасічник Є.А., Слоньовська О.В. Українська література. 5 клас: Підручник. – К.: Освіта. – 1998. – 352 с. / Рецензія Котурбаш В. І новаторський, і цікавий // Дивослово. – 2000. – № 9. – С. 49 – 50.
7. Пасічник Є.А., Слоньовська О.В. Робочий зошит з української літератури. 5 клас. – К.: Освіта. – 1998. – 96 с.
8. Пасічник Є.А., Слоньовська О.В. Робочий зошит з української літератури. 5 клас. – вид 2-е. – К.: Освіта. – 1999. – 96 с.
9. Слоньовська О.В. Сушевський Б.С. Конспекти уроків з української літератури. 10 клас: Посібник. – Вид. 2-е. – К.: Рідна мова, 2000. – 276 с. / Рецензія Круль Л. Слоньовська О., Сушевський Б. Конспекти уроків з української літератури. 10 клас // Дивослово. – 1999. – № 5. – С. 62 – 63.
10. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 9 клас: Посібник. – К.: Рідна мова, 2000. – 591 с.
11. Пасічник Є.А., Слоньовська О.В. Українська література. 6 клас: Підручник. – К.: Освіта, 2000. – 319 с. / Рецензія Кобрин В. Актуальний і своєчасний підручник // Дивослово. – 2000. – № 9. – С. 48 – 50.
13. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. 11 клас: Посібник. – К.: Рідна мова, 2001. – 797 с. / Передмова Нижник О. Слово до вчителя. – С. 7 – 8; рецензія Барана Є. Від моделі до уроку // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – № 6. – С. 192 – 193.
14. Пасічник Є.А., Слоньовська О.В. Українська література. 5 клас: Підручник. – К.: Освіта. – 2002. – 352 с.
15. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. 9 клас: Посібник. – К.: Рідна мова, 2001. – 280 с.
16. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 9 клас: Посібник – Кам’янець-Подільський: Абетка. – 2002. – 510 с.
17. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 10 клас: Посібник – Кам’янець-Подільський: Абетка. – 2002. –379 с.
18. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 11 клас: Посібник – Кам’янець-Подільський: Абетка. – 2002. – 638 с.
19. Пасічник Є.А., Слоньовська О.В. Українська література. 5 клас: Підручник. – Вид. 2-е. К.: Освіта. – 2002. – 352 с.
20. Пасічник Є.А., Слоньовська О.В. Українська література. 6 клас: Підручник. – Вид. 2-е. – К.: Освіта, 2002. – 319 с. /Рецензія Тебешеської О. Підручник, за яким хочеться вчитися // Дивослово. – 2002. – № 3. – С. 67.
21. Слоньовська О.В., Пасічник Є.А. Українська література. 7 клас: Підручник. – К.: Освіта, 2002. – 351 с. / Рецензія Савчинської Л. Підручники дітям на радість // Дивослово. – 2004. – № 4. – С. 77 – 78.
22. Слоньовська О.В., Стельмахович М.Г. Хрещатий барвінок: Диференційована книга для читання у першому класі. – Кути: Евріка, 2002. – 131 с. / Післямова “Дорогі мої маленькі галичани!” Остафійчука Б. – С. 131.
23. Слоньовська О. Соната для коханого: Поезії. – К.: Український письменник, 2002. – 110 с. / Передмова М.Ільницького “Високі миті душі. – С. 2.; рецензії Пушика С. “Я грішна: я дуже тебе люблю // Дзвін. – 2002. – № 11 – 12. – С. 139 – 140, Барана Є. Добра вість від Ольги Слоньовської // Літературна Україна. –2002. –10 жовтня.– С. 5.
24. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 9 клас: Посібник. – Вид. 2-е. – К.: Рідна мова, 2003. – 592 с.
25. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 9 клас: Посібник. – Видання 2-е. – Кам’янець-Подільський: Абетка. – 2002. – 510 с.
26. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 10 клас: Посібник. – Видання 2-е. – Кам’янець-Подільський: Абетка. – 2002. –379 с.
27. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 11 клас: Посібник. – Видання 2-е. – Кам’янець-Подільський: Абетка. – 2002. – 638 с.
28. Слоньовська О. Це потрібно не мертвим. Це потрібно живим: Книга пам’яті Івано-Франківської міської Спілки ветеранів Афганістану. – Івано-Франківськ, 2003. – 96 с.
29. Надурак С.В., Слоньовська О.В. Вивчення української літератури: Методичні поради. Розробки уроків. Матеріали для інтеграції. 9 клас: Посібник. – Харків: Ранок. – 2004. – 206 с.
30. Надурак С.В., Слоньовська О.В. Вивчення української літератури: Методичні поради. Розробки уроків. Матеріали для інтеграції. 10 клас: Посібник. – Харків: Ранок. – 2004. – 221 с.
31. Надурак С.В., Слоньовська О.В. Вивчення української літератури: Методичні поради. Розробки уроків. Матеріали для інтеграції. 11 клас: Посібник. – Харків: Ранок. – 2004. – 224 с.
32. Слоньовська О. Джоконда. – К.: Український письменник, 2004. – 135 с. / Передмова Барана Є. Ластівка, викупана у хмарі. – С. 3 – 4; рецензія Барана Є.Ластівка, викупана у хмарі // Кальміус. – 2005. – Ч. 1. – С. 136 – 137.
33. Слоньовська О.В., Пасічник Є.А. Українська література. 7 клас: Підручник. – Вид. 2-е. К.: Арт-Освіта, 2004. – 351 с.
34. Слоньовська О.В., Пасічник Є.А. Українська література. 5 клас / За єдиною програмою з української літератури: Підручник. – К.: Освіта, 2005. – 327 с.
35. Слоньовська О. Вивчення української літератури: Методичні поради. Розробки уроків. Матеріали для інтеграції. 5 клас: Посібник. – Харків: Ранок, 2005. – 190 с.
36. Слоньовська О.В. Слід невловимого Протея: Міф України в літературі української діаспори 20-х – 50-х років ХХ століття. – Монографія. – Івано-Франківськ: Плай. – Коломия: Вік, 2006. – 688 с.
37. Під Франковою зорею / У співавторстві. – К.: Вік, 2006. – 928 с.
38. Слоньовська О.В. Слід невловимого Протея: Міф України в літературі української діаспори 20-х – 50-х років ХХ століття. – Монографія. – Івано-Франківськ: Плай. – видання 2-е. Коломия: Вік, 2007. – 688 с.
39. Слоньовська О. Українська література. 7 клас.–К.: Освіта, 2007.– 352 с.
40. Слоньовська О. Українська література. 8 клас. – Освіта, 2008. – 400 с.
41. Слоньовська О. В Афганістані, в «чорнім тюльпані»… – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. – 700 с. + 2 іл.
42. Семенюк Г., Ткачук М., Слоньовська О., Гром’як Р., Вашків Л., Плетенчук Н. Українська література: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень. – К.: Освіта, 2010. – 352 с.
43. Семенюк Г., Ткачук М., Слоньовська О., Гром’як Р., Вашків Л., Плетенчук Н. Українська література: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень. – К.: Освіта, 2010. – 416 с. с.
44. Слоньовська О. Українська література. 7 клас. – Видання 2-е, перероблене. – К.: Освіта, 2007.– 368 с.
45. Слоньовська О.В. Пектораль. / передмова «Небесні волонтери Ольги Слоньовської» В.Погребенника, післямова «Передчуття любові» Є.Барана. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. – 116 с.
46. Слоньовська О. В Афганістані, в «чорнім тюльпані»… – Вид. 2-е, доповнене й перероблене. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011.– 732 с. + 2 іл.
47. Слоньовська О.В. Зимове яблуко / Передмова «Я мовою любові говорю» М.Жулинського. – Івано-Франківськ: НВ. – 360 с.
48. Семенюк Г., Ткачук М., Слоньовська О., Ковальчук О., Тимків Н. Українська література: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень. – К.: Освіта, 2011. – 528 с.
49. Семенюк Г., Ткачук М., Слоньовська О., Ковальчук О., Тимків Н. Українська література: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень. – К.: Освіта, 2011. – 416 с.
Обласний турнір юних математиків
Обласний турнір юних біологів 
Обласний турнір юних хіміків 
Обласний турнір юних економістів КАЛУСЬКА ЛЮБОМИРА ВАСИЛІВНА,
КАЛУСЬКА ЛЮБОМИРА ВАСИЛІВНА, доцент кафедри педагогіки та психології Івано–Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор філософії, кандидат педагогічних наук
САМА ПРО СЕБЕ
Люблю життя, люблю людей,
Милуюся красою світу,
Живу в полоні багатьох ідей,
Щоб зберегти дошкільну всю освіту.
Хочу бути в житті ромашкою,
Повною ніжності і простоти,
Хочу в небі літати пташкою,
Щоб досягати висоти.
Хочу бути на землі мурашкою,
Що постійно живе у труді,
І, щоб праця не була даремною,
А приносила добрі плоди.
Любомира Калуська
ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Любомира Василівна Калуська (Вівчаренко) народилася 14 жовтня 1949 року в с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області в родині робітників.
1964 р. – закінчила Угринівську восьмирічну школу № 1, у 1966 р. – середню загальноосвітню трудову політехнічну школу № 2 м. Івано-Франківська
1966 -1967 – няня у дошкільному навчальному закладі № 69 м. Івано--Франківська
1967 -1971 рр. – навчання на філологічному факультеті Івано-Франківського педагогічного інституту ім. Василя Стефаника
1971-1972 рр. – вчитель української мови та літератури на Миколаївщині і Харківщині
1973-1978 рр. – бібліограф Харківської державної наукової бібліотеки ім. Володимира Короленка
1978-1991 рр. – вихователь дитячого садка ( № 121 м. Харкова, №№ 19,24,18 м. Івано-Франківська)
1991-1993 рр. – вихователь-методист (за посадою) дитячого садка № 18 м. Івано-Франківська
1993 р. – методист кабінету передового педагогічного досвіду та міжнародних зв’язків з українцями Івано-Франківського обласного інституту удосконалення вчителів
1993 р. – викладач кафедри методики викладання навчальних предметів Івано-Франківського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
1994 р. – захист кандидатської дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему “Народні ремесла як засіб морально-трудового виховання старших дошкільників”
1994 -1995 рр. – старший викладач кафедри методики викладання навчальних предметів Івано-Франківського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
1995 -2004 рр.– доцент кафедри методики навчання (за посадою) Івано-Франківського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
1997 р. – присвоєно вчене звання доцента кафедри методики викладання навчальних предметів
2001 р.- 2009 – завідувач кафедри методики навчання, а згодом кафедри педагогіки та психології Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
2008р. – присвоєно звання доктора філософії, видано диплом міжнародного зразка
Про інститут
ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ - 70 РОКІВ
Інститут створено 1 липня 1993 року розпорядженням представника Президента України в Івано-Франківській області від 04.05. 1993 р. № 174 на базі обласного інституту удосконалення вчителів, який функціонував з часу відновлення його діяльності у вересні 1944 року (рішення виконкому обласної Ради народних депутатів від 05.09. 1944 р., 103/9, протокол № 5). Основними напрямами діяльності Івано-Франківського ОІППО є:
- реалізація стратегії розвитку системи післядипломної педагогічної освіти, що ґрунтується на світових стандартах, принципі «освіти упродовж усього життя», сучасних освітніх технологіях, інноваційних педагогічних ідеях, передовому педагогічному досвіді;
- забезпечення випереджувального характеру підвищення кваліфікації педагогічних кадрів відповідно до суспільних вимог; мобільності, швидкого реагування на зміни дошкільної, загальної середньої та вищої освіти; ефективна підготовка працівників методичних служб усіх рівнів;
- проведення фундаментальних пошукових і прикладних наукових досліджень з актуальних проблем розвитку освіти;
- поєднання особистісного розвитку з підвищенням професійного потенціалу людини;
- надання різноманітних освітніх сервісних послуг (предметно-методичний, моніторинговий, експертний, маркетинговий, консалтинговий сервіси);
- співробітництво з ЦІППО, вітчизняними і зарубіжними центрами та закладами післядипломної педагогічної освіти.
Мета діяльності інституту:
- забезпечення неперервної якісної післядипломної педагогічної освіти педагогічних та керівних кадрів регіону з урахуванням вимог державної політики в галузі освіти.
Інститут єдиний в регіоні здійснює курсову підготовку 5-5,5 тис. педагогічних працівників щорічно, понад 4 тисячі охоплені різноманітними формами міжкурсової науково-методичної роботи. Це база для роботи з педагогічними кадрами області, яка координує науково-методичну діяльність колективів 757 загальноосвітніх шкіл, 331 дошкільних закладів, 71 позашкільних установ (усього понад 22 тисячі педагогічних працівників).
Головний напрям роботи – післядипломна професійна підготовка педагогів та науково-методичне обслуговування освіти на регіональному рівні - забезпечують 3 кафедри ( менеджменту та освітніх інновацій, педагогіки та психології, кафедра теорії та методики навчання), 6 лабораторій, у складі яких функціонує 13 відділів, два обласні центри (практичної психології та соціальної роботи, літературно-видавничий), три кабінети-центри (інформаційно-комунікаційних технологій, моніторингу якості освіти, організації курсової підготовки), бібліотека.
Оптимально збалансований кадровий склад інституту: у підрозділах інституту працює 35 методистів вищої та першої кваліфікаційної категорії, що становить 56%, 15 кандидатів наук, 1 доктор наук, 2 професори, 15 доцентів.
Більше статей...
АНОНСИ