Обмін досвідом

ІІІ технологічний етап

«ОБМІН ДОСВІДОМ»

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»)

Регіональний науково-методичний проект «Педагог-андрагог»

 Методика компаративного аналізу тексту

Регіональний науково-методичний проект «Компаративістика»

Уманців Н., Філяк О. Методика компаративного аналізу тексту. Методична розробка уроку української літератури

Технологія інтерактивного навчання

Ремша А. Науково-методичний проект «Інтерактивне навчання»

Гуляк О. Технологія інтерактивного навчання. Методична розробка уроку української літератури

Технологія особистісно орієнтованого уроку

Мариновська О. Науково-методичний проект «Технологія особистісно орієнтованого уроку»

Силюк І. Технологія особистісно зорієнтованого уроку. Методична розробка уроку української мови

Сухоручко Л. Технологія особистісно орієнтованого уроку. Методична розробка уроку української літератури

Технологія розвитку критичного мислення

Лісецька Г. Науково-методичний проект «Технологія розвитку критичного мислення»

Лісецька Г. Науково-методичний проект «Технологія розвитку критичного мислення» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Яворська О. Технологія розвитку критичного мислення. Методична розробка уроку української мови

Фукс Т. Технологія розвитку критичного мислення. Передовий педагогічний досвід

Технологія інтегрованого навчання

Карман Н. Інтегрована технологія навчання. Методична розробка уроку української мови та правознавства

Технологія навчання як дослідження

Павлів І. Технологія навчання як дослідження. Методична розробка уроку української літератури

Оксфордські дебати

Півторак В. Метод неформальної європейської освіти «Оксфордські дебати». Методична розробка

Проектні технології

Стеф’юк О. Науково-методичний проект «Технологія проектного виховання»

Марусяк М. Технологія проектного навчання. Методична розробка

Стеф’юк О. Учнівський проект «Абетка маленького гуцулятка». Презентація продуктів проектної діяльності учнів

Здоров’язбережувальні технології

Юкіш Т. Науково-методичний проект «Здоров’язбережувальні технології»

Психотерапевтична технологія «Казкотерапія»

Чурко Р. Науково-методичний проект «Казкотерапія»

Чурко Р. Упровадження казкотерапії у педагогічний процес початкової школи (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Медико-педагогічна технологія гармонійного розвитку дітей «ПіснеЗнайка»

Іванішак О. Науково-методичний проект «ПіснеЗнайка»

Методика сенсорної свободи і психомоторного розкріпачення В. П. Базарного

Груша Н. Науково-методичний проект «Здоров′ярозвивальна педагогіка. Методика сенсорної свободи і психомоторного розкріпачення Базарного В. П.»

Груша Н. Методика сенсорної свободи і психомоторного розкріпачення Базарного В. П. (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Ейдетика

Андрусяк П. Науково-методичний проект «Ейдетика» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Апсайклінг

Стирська Т. Науково-методичний проект «Апсайклінг» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Мультимедійні технології

Василик С. Науково-методичний проект «Мультимедійні технології»

Самопрезентація досвіду

 ІV технологічний етап

«САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ»

Наші контакти:

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Мариновська Оксана Яківна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту та освітніх інновацій

Положення про обласну постійно діючу виставку педагогічних інновацій в освітній діяльності та в системі науково-методичної роботи районних (міських) освітніх установ і методичних кабінетів (центрів) (наказ головного управління освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації № 137 від 10.02.2012 р.)

Положення про опорний заклад з інноваційної діяльності (затверджено рішенням науково-методичної ради Івано-Франківського ОІППО № 2 від 27.06.2012 р.)

Методичні рекомендації щодо організації і проведення обласного Форуму педагогічних інновацій (початкова школа)

Програма ІІ обласного форуму педагогічних інновацій, 2010

Програма ІІІ обласного форуму педагогічних інновацій, 2011

Програма ІV обласного форуму педагогічних інновацій, 2012

Програма VІ обласного форуму педагогічних інновацій, 2014

Науково-методичний супровід інноваційної діяльності Івано-Франківським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти: з досвіду роботи : [наук.-метод. зб. / наук. ред. Т. Сущенко, О. Мариновська, Р. Зуб’як]. – Івано-Франківськ : Супрун В. П., 2012. – 591 с. – ISBN 978-966-8969-48-5

Впровадження освітніх інновацій у закладах освіти Івано-Франківської області

Шостий обласний форум педагогічних інновацій учителів початкових класів

П’ятий обласний форум педагогічних інновацій учителів початкових класів

Реалізація регіонального проекту «Інноваційна культура» керівниками районних (міських) методичних об’єднань вчителів іноземних мов на базі обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місцевості Івано-Франківської обласної ради

Лапшина І. С. Автоматизація моніторингових досліджень як засіб забезпечення якості освіти: презентація досвіду роботи кафедри менеджменту освіти та психології КЗ «Запорізький інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР

Лапшина І. С. Автоматизація моніторингових досліджень (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Лапшина І. С. Автоматизація моніторингових досліджень (КОМПЛЕКС ПРОГРАМ АВТОМАТИЗАЦІЇ)

Келембет Л.І. Моніторинг у школі: упроваджуємо нові управлінські технології

Мариновська О.Я. Розроблення та використання результатів наукових досліджень: реалії та перспективи (25-річчю кафедр інституту присвячується) 

Мариновська О.Я. Творчий звіт завідувача кафедри менеджменту та освітніх інновацій (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Інноваційний простір Надвірнянщини. Л.Лисак, методист Надрівнянського ІМЦ (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Інноваційний простір Снятинщини. Юрійчук В.В., методист Снятинського РМК (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Інноваційний простір Тисмениччини. Вінтоняк С., методист Тисменицького РМК (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Інноваційний простір Тлумаччини. Тодорів Л.Д., зав. Тлумацьким РМК (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Інноваційний простір м.Калуш. Відливана О.О., головний спеціаліст управління освіти і науки Калуської міської ради  (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

Інноваційний простір Надвірнянщини Лисак Л.С.,методист інформаційно-методичного центру

Дослідницький центр освітніх інновацій

VІІ Форум педагогічних інновацій

 Фотоматеріали

Теорія і практика впровадження інновацій у післядипломній освіті: розвиток професійної компетентності вчителя

Надруковано у виданні:

Мариновська О. Теорія і практика впровадження інновацій у післядипломній освіті: розвиток професійної компетентності вчителя / Оксана Мариновська // Обрії : наук.-пед. журнал. – 2013. – № 1 (36). – С. 27–31.

Мариновська Оксана,

доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри менеджменту та освітніх інновацій

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ

У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ:

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

У статті розкривається питання здійснення науково-методичного супроводу впровадження інновацій у післядипломній освіті, що забезпечує розвиток професійної компетентності вчителів.

Мариновская Оксана. Развитие профессиональной компетентности учителя: теория и практика внедрения инноваций в последипломном образовании. В статье рассматривается вопрос научно-методического сопровождения внедрения инноваций в последипломном образовании, что способствует развитию профессиональной компетентности учителей. Ключевые слова: инновации, научно-методическое сопровождение, внедрение, компетентность, готовность.

Мета: розкрити питання практичного використання технологій науково-методичного супроводу впровадження інновацій у післядипломній освіті з метою розвитку професійної компетентності вчителів.

Проблема трансформації найновіших наукових досліджень у практику завжди була і залишається актуальною, оскільки потребує не тільки науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності вчителів, але й постійного їх науково-методичного супроводу. Саме від якості останнього залежить рівень сформованості готовності педагогів до апробації, адаптації та впровадження інновацій, розвитку їхньої професійної компетентності та інноваційної культури. Це актуалізує потребу не тільки розроблення нових технологій науково-методичного супроводу у післядипломній освіті, але й осмислення досвіду їх апробації та використання на практиці.

Аналіз наукової літератури засвідчив наявність широкого кола досліджень, у яких розкрито теоретичні засади підготовки педагогічних працівників до різних видів професійної діяльності (науково-дослідницька, пошукова, експериментальна тощо) у системі післядипломної освіти (Л. Даниленко, Г. Єльникова, І. Жерносєк, Н. Клокар, О. Козлова, О. Мариновська, Н. Протасова, В. Семиченко, Т. Сорочан та ін.), однак питання науково-методичного супроводу інноваційної діяльності є недостатньо розробленим.

З метою розвитку професійної компетентності педагогів у процесі інноваційної діяльності працівниками Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти застосовуються відповідні технології науково-методичного супроводу (Таблиця 1), що синергетично узгоджуються з традиційною моделлю підготовки педагогів до інноваційної діяльності.

Таблиця 1

Технології науково-методичного супроводу інноваційної діяльності

Система проектно-впроваджувальної діяльності [2, с. 28–32] в інституті передбачає формування готовності педагогів до впровадження інновацій з використанням методу проектів. Провідна ідея проектно-впроваджувальної діяльності така: готувати вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності доцільно шляхом залучення їх до реалізації цієї діяльності в умовах, коли процес підвищення кваліфікації здійснюється в максимально короткий термін, поєднуючи його з міжкурсовим періодом науково-методичної роботи. Таким чином, реалізуючи розроблені методистами та викладачами інституту регіональні науково-методичні проекти впровадження інновацій, педагоги набувають професійного досвіду самостійного розроблення та реалізації відповідних проектів.

Регіональні проекти реалізують на практиці концепцію стратегічного методичного менеджменту інновацій у системі проектно-впроваджувальної діяльності закладу післядипломної освіти. Остання включає такі структурні компоненти: цільовий (формування готовності вчителів до вибору інновацій, їх апробації, адаптації та впровадження); змістовий (програма з педагогічної інноватики, спецкурси, науково-методичні проекти впровадження інновацій); організаційно-технологічний (технологія проектно-впроваджувальної діяльності, що передбачає впровадження інновацій з використанням методу проектів); аналітико-прогностичний (технологія векторного аналізу готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності, технологічне портфоліо, технологія векторного аналізу уроку (виховного заходу), технологія векторного моделювання передового педагогічного досвіду, науково-методичне забезпечення технології моніторингу готовності вчителів до впровадження педагогічних технологій у системі роботи обласних (районних) семінарів-практикумів); суб’єкт-суб’єктний (методичні рекомендації щодо створення умов для розвитку та самореалізації учителя як суб’єкта проектно-впроваджувальної діяльності).

Технологія проектно-впроваджувальної діяльності передбачає розроблення і реалізацію науково-методичного проекту впровадження інновації. Повний опис проекту – це мисленнєвий конструкт майбутніх професійних дій методиста ОІППО, що в річному плані ОІППО представлений через етап планування заходів (семінари, творчі групи, тренінги тощо). Адже тільки готовий до проектно-впроваджувальної діяльності працівник інституту може підготувати до здійснення такої ж діяльності методиста Р(М)МК(Ц), ІМЦ, керівника районного (міського) методичного об’єднання, творчої групи, учителя-новатора.

Проектна діяльність методистів ОІППО спрямована та підготовку педагогів-андрагогів, розвиток їх професійної компетентності до впровадження інновацій на рівнях змісту освіти та педагогічних технологій: нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (проекти “Педагог-андрагог”, “Інноваційна культура”, “Громадянська культура”, “Компаративістика” − лабораторія суспільно-гуманітарних дисциплін); нового Державного стандарту початкової загальної освіти (проекти “Держстандарт ПЗО”, “Освітня галузь “Технології”, “Освітня галузь “Природознавсьво” − лабораторія дошкільної і початкової освіти); Основних орієнтирів виховання учнів 1−11 класів ЗНЗ (проект “Виховні системи ЗНЗ” − лабораторія національного виховання); інклюзивної освіти (проект “Інклюзивна освіта” − лабораторія організації і управління освіти) тощо.

Технологія поетапного науково-методичного супроводу впровадження інновацій. В основі розробленої теоретичної моделі концептуальна ідея бенчмаркінгу, що передбачає перманентний і систематичний пошук, упровадження кращих педагогічних практик щодо апробації, адаптації та впровадження педагогічних технологій, методик та моделей навчання, виховання, які сприятимуть створенню необхідних організаційно-педагогічних умов для інноваційного розвитку закладу освіти, формуванню його привабливого іміджу, підвищенню конкурентоздатності в умовах ринкової економіки. Розроблено положення про опорний заклад з інноваційної діяльності. З метою розвитку професійної компетентності педагогів сплановано роботу опорних закладів за відповідною технологічною логікою: перший етап – маркетинговий супровід, другий – консалтинговий, третій – координаційний, четвертий – моніторинговий (Таблиця 2).

Таблиця 2

Технологія поетапного науково-методичного супроводу впровадження інновацій

Технологія консалтингового науково-методичного супроводу впровадження інновацій реалізує на практиці андрагогічну модель інтерсуб’єктного навчання. Цільове призначення технології – організувати самостійну навчально-пізнавальну діяльність педагогів щодо формування їхньої готовності до впровадження педагогічних інновацій. Технологізація процесу самостійної роботи здійснюється у форматі “віртуальної кафедри педагога-новатора” [3, с. 131−137].

Рисунок 1

“ВІРТУАЛЬНА КАФЕДРА ПЕДАГОГА-НОВАТОРА”:

технологія організації самостійної роботи у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників

 Основна форма консалтингового супроводу впровадження інновацій – це науково-методичне консультування, що здійснюється педагогічними працівниками у режимі on-line та of-line спілкування з науковцями та методистами інституту відповідно до річного плану роботи ОІППО. Консультування здійснюється з питань розроблення та реалізації науково-методичних проектів (програм) упровадження інновацій, планів самоосвіти, застосування діагностичного інструментарію, підготовки до постійно діючої виставки педагогічних інновацій, майстер-класів педагогів-новаторів, авторських творчих майстерень учителів, форуму педагогічних інновацій, тижня управлінця та початкової освіти, укладання мультимедійних презентацій, написання докурсових завдань, власних методичних розробок, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду тощо з проблеми науково обґрунтованого вибору, апробації, адаптації та впровадження інновацій.

Таблиця 3

Консалтинговий науково-методичний супровід упровадження інновацій

Розкриємо досвід роботи окремих лабораторій інституту з даного питання [4].

Лабораторія суспільно-гуманітарних дисциплін (Н. Уманців) презентувала на Всеукраїнській нараді-семінарі напрацьований досвід (2005−2012 роки) методичного менеджменту інновацій у системі проектно-впроваджувальної діяльності. Роботу узагальнено у збірнику науково-методичних матеріалів з проблеми підготовки педагогів до реалізації змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [5], зокрема, подано теоретичні матеріали на допомогу вчителю, методичні рекомендації працівників ОІППО, Р(М)МК(Ц), МЦ, розробки технологічних уроків (технологія особистісно орієнтованого уроку, технологія навчання як дослідження, розвитку критичного мислення, проектна, інтерактивна, інтегрована технології навчання, методика компаративного аналізу, метод неформальної європейської освіти “Оксфордські дебати” та ін.), нетрадиційних уроків (“Урок-віртуальна екскурсія”, “Урок-гра”) вчителів-методистів, описи передового педагогічного досвіду (занесеного до обласної картотеки ППД), досвід розроблення та застосування учителями програмних педагогічних засобів (“РЕДактор”), реалізації педагогами-андрагогами – керівниками районних (міських) методичних об’єднань технології проектно-впроваджувальної діяльності (проект “Інтерактивне навчання”). Методистами лабораторії проведено низку заходів, зокрема, творчі групи керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів іноземної мови, історії та правознавства щодо впровадження технології проектно-впроваджувальної діяльності, технології моніторингу впровадження інноваційних технологій у системі роботи обласних (районних, міських) семінарів-практикумів; за наслідками реалізації проекту “Обдаровані діти” здійснюється підготовка до друку збірника науково-методичних матеріалів з досвіду інноваційної діяльності; розроблено і постійно поновлюються веб-сторінки: “Сторінка вчителя словесності”, “Іноземні мови”, “Учителю правознавства”, “Історія” тощо. Заслуговує уваги робота лабораторії щодо аналізу технологічних продуктів проектно-впроваджувальної діяльності як типу інноваційної, що забезпечує моніторинговий супровід упровадження інновацій.

Лабораторія дошкільної і початкової освіти (С. Юсипчук) здійснюють науково-методичний супровід інновацій у системі проектно-впроваджувальної діяльності, зокрема, готують учителів початкових класів до застосування технології проектно-впроваджувальної діяльності, технології векторного аналізу уроку, технологічного портфоліо, технології векторного аналізу готовності учителя до проектно-впроваджувальної діяльності. Ефективним є програмно-цільовий підхід до впровадження системи “Розвивальне навчання” Д. Ельконіна – В. Давидова (О. Барабаш). Упродовж 2006−2012 р. лабораторія працювала над такими науково-методичними проблемами: “Методичний менеджмент інновацій у системі проектно-впроваджувальної діяльності в закладах післядипломної педагогічної освіти”, “Проектно-впроваджувальна діяльність як модель самоменеджменту педагога”, “Науково-методичний супровід розвитку професійних компетентностей педагога”. У співпраці з працівниками кафедр реалізується сім регіональних науково-методичних проектів: “Інтегративна освіта” (2009−2012), “Педагогічна майстерність” (2010−2012), “Самоменеджмент інновацій” (2009−2012), “Педагоги Східної Галичини ХХ ст.” (2011−2012), “Етнопедагогіка. М. Стельмахович: діалог із сучасністю” (2011−2012). Своєрідним підсумком роботи лабораторії є організація проведення кожного року тижня початкової освіти області та форуму педагогічний інновацій працівників відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міськвиконкомів), відповідальних за стан початкової освіти, керівників методичних об’єднань, учителів початкових класів, метою якого є підвищення рівня педагогічної майстерності вчителів щодо реалізації компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі початкової школи засобами педагогічних інновацій. Так, до програми ІV обласного форуму педагогічних інновацій було включено пристендові доповіді, презентації творчих майстерень учителів (номінація “Системи” − програма впровадження психолого-педагогічної системи “Розвивальне навчання” Д. Ельконіна – В. Давидова (Н. Голинська, учитель початкових класів, заступник директора Калуської ЗОШ І–ІІІ ст. № 7 Калуської міської ради); номінація “Програми” (варіативна складова змісту початкової освіти) – науково-методичний проект “Навчальний курс “Цікава економіка” (авт. Л. Кашуба) (С. Вовчак, учитель початкових класів Старокосівської ЗОШ І–ІІІ ст. Косівської районної ради); номінація “Технології” − науково-методичний проект “Технологія проектного навчання”: проект “Гуцульська математика” (О. Стеф‘юк, учитель початкових класів Верховинської ЗОШ І−ІІ ст. Верховинської районної ради); науково-методичний проект “Інформаційно-комунікаційні технології” (Т. Виноградова, учитель початкових класів Попельницької ЗОШ І−ІІІ ст. Снятинської районної ради); номінація “Методики” − науково-методичний проект “Методика “Навчання у русі” О. Дубогай (О. Бойчук, учитель початкових класів Нижньовербізької ЗОШ І−ІІІ ст. Коломийської районної ради). У рамках форуму було організовано педагогічну виставку, що передбачала презентації учасниками форуму технологічних портфоліо, науково-методичних проектів упровадження інновацій, технологічних карт векторного аналізу готовності до проектно-впроваджувальної діяльності, векторного аналізу уроку тощо, зокрема, науково-педагогічний проект “Росток” (авт. Н. Пушкарьова), навчальний курс “Права дитини” (авт. А. Мовчун, І. Харсіка), навчальний курс “Риторика” (авт. В. Науменко, М. Захарійчук); технології проектного навчання і виховання, технологія “Створення ситуації успіху” (авт. А. Бєлкін), технологія учнівського портфоліо, інтерактивні технології (авт. О. Пометун, Л. Пироженко), технологія “Колективні творчі справи” (авт. І. Іванов), ігрові технології; методика читання Едигея та ін. У другій половині дня учасникам форуму було запропоновано взяти участь у таких майстер-класах: казкотерапія (Л. Гаврильчук, учитель початкових класів Надвірнянської ЗОШ І–ІІІ ст. № 4 Надвірнянської районної ради); фітбол: методика оздоровчої фізичної культури (авт. Аквіліно Касані, Джоан Мауер) (М. Насадик, учитель початкових класів Хотимирської ЗОШ І−ІІ ст. Тлумацької районної ради). Підсумком роботи форуму був “круглий стіл” з проблеми “Науково-методичний супровід упровадження інновацій: з досвіду роботи методистів ОІППО, Р(М)МК(Ц), ІМЦ”.

Лабораторія національного виховання (О. Фляк) працює над реалізацією регіональних науково-методичних проектів “Моделі виховних систем ЗНЗ” та “Інститут класного керівника”. Як результат, розроблено та апробовано варіативні моделі виховних систем загальноосвітніх навчальних закладів, ініційовано та проведено обласні конкурси “Модель виховної системи загальноосвітнього навчального закладу”, “Модель учнівського самоврядування”; розроблено й апробується модель виховної системи класу. Упроваджуються такі технології, моделі виховної роботи: проектне виховання, колективні творчі справи, технологія особистісно орієнтованого виховання (авт. І. Бех), інтерактивні методи, модель учнівського самоврядування та ін.; нові технології методичної роботи – технологія проектно-впроваджувальної діяльності та векторного аналізу готовності педагогів до проектно-впроваджувальної діяльності та ін.

Як показала практика, станом на 2012 рік у закладах освіти області упроваджується 65 інновацій, які застосовують 1295 кращих педагогів-новаторів, керівників закладів освіти; науково-методичними працівниками інституту застосовуються різні технології науково-методичного супроводу інноваційної діяльності, що узгоджуються між собою, забезпечують необхідні умови для спрямованої самоорганізації професійної діяльності педагогів [1, с. 26−40], формування їхньої готовності до впровадження інновацій, розвиток професійної компетентності та інноваційної культури.

Література

1. Єльникова Г. В. Адаптивне управління: сутність, характеристика, моніторингові системи : колективна монографія / Г. В. Єльникова, Т. А. Борова, О. М. Касьянова, Г. А. Полякова та ін. / за заг. ред. Г. В. Єльникової. – Чернівці : Технодрук, 2009. – 572 с.

2. Мариновська О. Науково-методичний супровід упровадження педагогічних інновацій: сутність, специфіка, орієнтири реалізації // Рідна школа : наук.-пед. журнал. – 2012. – № 8−9. – С. 28–32.

3. Мариновська О. Я. Технологія організації самостійної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників / Оксана Яківна Мариновська / Вісник післядипломної освіти : зб. наук. пр. / Ун-т менеджменту освіти НАПН України ; ред. кол. : О. Л. Ануфрієва [та ін.]. – Вип. 7(20) / гол. ред. В. В. Олійник. – К. : АТОПОЛ, 2012. – Розд. „Педагогікаˮ. – С. 131−137.

4. Науково-методичний супровід інноваційної діяльності Івано-Франківським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти: з досвіду роботи : [наук.-метод. зб. / наук. ред. Т. Сущенко, О. Мариновська, Р. Зуб’як]. – Івано-Франківськ : Супрун В. П., 2012. – 591 с.

5. Урок словесності: реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти : зб. наук.-метод. матер. / упор. Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька ; наук. ред. О. Мариновська. – Івано-Франківськ : Супрун В. П., 2012. – 270 с.

Поняття «проектно-впроваджувальна діяльність»: сутність, специфіка, особливості поліфункціонування

Нажруковано у виданні:

Мариновська О. Я. Поняття „проектно-впроваджувальна діяльністьˮ: сутність, специфіка, особливості поліфункціонування / О. Я. Мариновська // Педагогіка формування творчої особистості у вищій школі і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / [редкол. : Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. – Запоріжжя, 2011. – Розд. „Теоретичні основи сучасної педагогіки та освіти”. – С. 189−196. – Вип. 19 (72).

Мариновська Оксана Яківна,

доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри менеджменту та освітніх інновацій

ПОНЯТТЯ «ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ»:

СУТНІСТЬ, СПЕЦИФІКА, ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІФУНКЦІОНУВАННЯ

У статті розкрито сутність, специфіку та особливості поліфункціонування поняття „проектно-впроваджувальна діяльність”.

Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта, проектно-впроваджувальна діяльність, інноваційна діяльність.

В статье раскрыта сущность, специфику та особенности полифункционирования понятия „проектно-внедренческая деятельность”.

Ключевые слова: последипломное педагогическое образование, проектно-внедренческая деятельность, инновационная деятельность.

The article deals with the problem of the investigation of the main point, the specific character, the peculiarities of the polyfunctioning of the meaning “project- implementing activity”.

Key words: In-Service Teacher Training education, project-implementing activity,innovation activity.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Проектно-впроваджувальна діяльність є особливо актуальною в умовах модернізації освітньої галузі. Як феномен проектної культури в освіті, вона задає напрям трансформації найновіших досягнень науки в практику, створює необхідні умови для підготовки конкурентоспроможного педагога, орієнтованого на життє­ствердний образ світу, необхідність змін у період інноваційного розвитку суспільства.

Аналіз публікацій і досліджень, у яких започатковано розв’язання даної проблеми. Проектність культури задає векторну спрямованість модернізації національної системи освіти, ураховуючи соціально-педагогічні передумови – соціоекономічну нестабільність, ринкову економіку, екологічну кризу, посилення ролі педагогіки та етнопедагогіки в розробці стратегії життєствердного суспільства, формування образу світу вчителя, здатного приймати виклики ХХІ століття, працювати в нових соціокультурних умовах. Освіта, як своєрідне відображення соціально-економічного та культурно-історичного розвитку держави, має цілепокладаючий характер, вона виступає ідеальним образом інтегрованого результату діяльності теоретиків і практиків, своєрідним проектним баченням майбутнього України в умовах глобалізації.

Модернізація національної системи освіти обумовлює потребу розробки нових шляхів трансформації досягнень науки в практику, зокрема, у системі післядипломної педагогічної освіти. Як справедли­во зазначає В. Кремень, „система цінностей та норм освітньо-педагогічного процесу носить культурно-історичний характер. Тому методологічно безплід­ними та хиб­ними є позитивістські пошуки надісторичних раз і назавжди даних стандартів, норм та ідеалів освітнього процесу. Поступово втрачається сенс педагогічної діяльності, напрацьований на попередньому щаблі історичного розвитку (виок­ремлено нами. – О. М.). В освітянському просторі помітні спроби пошуку нового сенсу педагогічної діяльності, які ґрунтуються на нових засадах, адже стара система норм та стандартів вже не відповідає сучасним реаліям, а нова ще тільки формується” [5, с. 24].

Концепція розвитку післядипломної педагогічної освіти (автор Т. Сущенко), як стратегічний напрям інноваційних перетворень у системі перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів [9, с. 23−27], орієнтована на особистість як творця, носія нових якостей і ролей у всіх вимірах суспільного і духовного розвитку. „Змінюються цілі, завдання, функції загальноосвітньої школи, її призначення. Освітні заклади, які працюють на майбутнє, мають прийняти інші пріоритети (виокремлено нами. – О. М.). І за своє сутністю, і за змістом роботи вони повинні стати не предметними, а особистісними, орієнтованими на людську індивідуальність, на найвищу культуру людських взаємин” [9, с. 23].

Практична реалізація даного положення в нових соціокультурних умовах вимагає формування нової проектної культури вчителя, яка формуватиметься за логікою розвитку варіативної мотиваційно-смислової освіти. Остання „апробує нові шляхи виходу з різних невизначених ситуацій в культурі і розкриває перед особистістю спектр можливостей щодо вибору своєї долі. <…> Варіативна освіта розуміється як процес розширення можливостей компетентного вибору особистістю життєвого шляху і саморозвитку. Метою варіативної освіти є формування такої картини світу у спільній взаємодії з дорослими і однолітками, – пише А. Асмолов, – яка б забезпечила орієнтацію особистості у різних життєвих ситуаціях, у тому числі в ситуації невизначеності” [1, с. 8]. У системі післядипломної педагогічної освіти Т. Сущенко розглядає педагогічний процес як „цілеспрямовану й керовану співтворчість викладачів і слухачів, яка ґрунтується на несподіваному висвітленні багатоваріантних, оптимальних і оригінальних педагогічних завдань і рішень” [9, с. 25].

На нашу думку, одним з варіантів реалізації стратегічних державних завдань реформування змісту освіти є підготовка вчителів у закладах післядипломної педагогічної освіти до проектно-впроваджувальної діяльності, що виступає складовою педагогічної інноватики. Доцільність уведення даного поняття обумовлена проектуючою, програмуючою роллю науки стосовно людської діяльності, яка „полягає в тому, що наука активно продукує ідеальні плани нових типів людської діяльності, відкриваючи тим самим такі її перспе­ктиви, які не виникають без науки або поза наукою” [7, с. 20–21]. Варто підкреслити, що розвиток сучасної педагогіки у багато чому обумовлюється визнанням як об’єктивної реальності факту множинності варіантів вирішення однієї і тієї ж педагогічної проблеми. С. Кримський пише про варіативне поле можливих реалізацій проекту як множину варіантів здійснення проектування [6, с. 142].

Отже, проектність як феномен професійно-педагогічної діяльності суб’єктів інноваційних перетворень виступає передумовою виникнення нових видів проектної діяльності, зокрема, проектно-технологічної (Л. Забродська, О. Онопрієнко, А. Цимбалару, Л. Хоружа, С. Ящук, Л. Онищук та інші), проектно-рефлексивної (П. Лернер та інші), проектно-впроваджувальної. Їх об’єднує педагогічне проектування, результатом яко­го виступає проект. У такий спосіб метод проектів виступає формою відображення проектної культури в освіті.

У ході здійснення зазначених вище різних видів проектної діяльності вчитель виступає у ролі співтворця педагогічної культури, бо наділений здатністю продукувати нові знання, норми, ідеали, ідеї та гіпотези, образи професійно-педагогічної діяльності та поведінки тощо. Він на практиці реалізує проекти, відбиті на рівні нормативно-правової бази інноваційного розвитку освіти, розроблені в ході фундаментальних та прикладних досліджень (теорії, інноваційні технології тощо), як суспільно і особистісно значущі моделі професійної діяльності. Однак учені вказують на локальність застосовування результатів фундаментальних і прикладних досліджень, обмеженість використовування освітніх інновацій у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Це зумовлює потребу технологізації підготовки вчителів до впровадження новітніх досягнень науки в практику.

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає в тому, щоб розкрити сутність, специфіку та особливості поліфункціонування поняття „проектно-впроваджувальна діяльність”.

Виклад основного матеріалу дослідження. „Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему, що передбачає найвищий ступінь педагогічної творчості” [3, с. 22]. Інноваційну та проектно-впроваджувальну діяльність поєднує те, що вони мають на меті „оновлення педагогічного процесу”, засобами „внесення новоутворень”. Однак, інноваційна діяльність не зводиться тільки до застосування інновацій, а охоплює і процес їхнього розроблення, дослідно-експериментальної перевірки та апробації, тоді як проектно-впроваджувальна дає відповіді на питання: які „новоутворення” вибирати та як їх ефективно „вносити” в педагогічний процес.

Якщо інноваційна діяльність є процесом уведення інновацій у навчання, виховання та управління загальноосвітнім навчальним закладом, що охоплює повний „життєвий цикл” педагогічної інновації [2, с. 18], то проектно-впроваджувальна – заключні стадії даного циклу, а саме: усвідомлений вибір, апробацію, адаптацію та впровадження інновацій, експериментально перевірених та рекомендованих до застосування. Таким чином, проектно-впроваджувальна діяльність є типом інноваційної, оскільки передбачає цілеспрямований, планований та керований процес формування готовності вчителів у післядипломній освіті до впровадження найновіших досягнень науки в практику.

С у т н і с т ю проектно-впроваджувальної діяльності є те, що метод проектів виступає технологією впровадження освітніх інновацій, яка реалізується у роботі з дорослими в міжкурсовий період та на курсах, охоплюючи повний андрагогічний цикл.

П р о в і д н а і д е я проектно-впроваджувальної діяльності така: готувати вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності доцільно шляхом залучення їх до реалізації цієї діяльності в умовах, коли процес підвищення кваліфікації здійснюється в максимально короткий термін, поєднуючи його з міжкурсовим періодом науково-методичної роботи. Таким чином, реалізуючи розроблені методистами та викладачами інституту регіональні науково-методичні проекти впровадження інновацій, педагоги набувають професійного досвіду самостійного розроблення та реалізації відповідних проектів. Як зазначає Т. Сущенко, „для гармонійного засвоєння педагогічних знань необхідний досвід спільної з викладачем творчої діяльності й система мотивованих соціально-ціннісних ставлень до нового педагогічного знання (виокремлено нами. – О. М.)” [9, с. 25].

Учителі здійснюють добір інновацій для впровадження на основі розроблених критеріїв, застосовують метод проектів у науково-методичній роботі як технологію проектно-впроваджувальної діяльності, формуючи образ світу вчителя, орієнтованого на необхідність змін щодо реалізації стратегічних завдань модернізації освітньої галузі, з одного боку, а з іншого – їм потрібно забезпечити вільний, морально відповідальний вибір освітніх інновацій як засобу вирішування конкретних проблем практики. Розширюючи права і свободи вчителя, підвищуємо рівень його персональної відповідальності за результати професійної роботи. За таких умов проектно-впроваджувальна діяльність здійснюватиметься не з примусу, а буде усвідомленою необхідністю вчителя як суб’єкта інноваційних перетворень в освіті. Така спрямована самоорганізація професійної діяльності педагога на впровадження інновацій буде внутрішньо узгодженою з об’єктивною потребою суспільства й держави в новій якості освіти.

Таким чином, утілення провідної ідеї проектно-впроваджувальної діяльності забезпечує системність науково-методичного супроводу впровадження інновацій, створює необхідні передумови ефективної трансформації результатів фундаментальних та прикладних досліджень, зокрема, освітніх інновацій на рівнях змісту освіти, педагогічних технологій, нових форм і методів навчання і виховання у площину практичної реалізації. Наша ідея ґрунтується на розумінні того, що „навчання вчителя не повинно зводитись до набуття знань і вмінь, воно насамперед має розвивати здатність свідомо управляти своїми професійними діями, вказувати шляхи до досягнення передбачуваної гідної педагогічної мети (виокремлено нами. – О. М.), що висувається, на онові прийнятих суспільством ідеалів і цінностей і з якими вони співвідносять свій життєвий шлях у цілому” [9, с. 26].

Реалізуючи регіональні науково-методичні проекти як технологію проектно-впроваджувальної діяльності, учителі мають усвідомлювати запропоновані критерії відбору освітніх інновацій. По-перше, нововведення повинно володіти високим проектним потенціалом (здатністю) щодо реалізації стратегічних державних завдань реформування змісту освіти, по-друге, бути технологічно сумісним щодо вирішення конкретних проблем у професійній роботі, що сприяє задоволенню фахових потреб і запитів педагогів.

С п е ц и ф і к а проектно-впроваджувальної діяльності на відміну від інноваційної полягає в наступному. Педагоги:

• залучаються до реалізації системи розроблених методистами, викладачами інституту післядипломної педагогічної освіти регіональних науково-методичних проектів упровадження інновацій, що забезпечують науково-методичний супровід проектно-впроваджувальної діяльності вчителів в курсовій підготовці та науково-методичній роботі в міжкурсовий період;
• навчаються та набувають досвіду укладання власних науково-методичних проектів упровадження інновацій у ході реалізації подібних проектів, розроблених працівниками закладів післядипломної освіти, що забезпечує розвиток професійного потенціалу вчителя як суб’єкта здійснення такої діяльності;
• застосовують розроблені критерії вибору інновацій та відповідну технологію проектно-впроваджувальної діяльності, що забезпечує усвідомлений підхід до вибору нововведень, їх апробації, адаптації та застосування;
• моделюють освітнє середовище учнів відповідно до реалізації стратегічних державних завдань модернізації освітньої галузі.

Ефективність педагогічного проектування, результатом якого виступає проект упровадження інновації, „обґрунтовують процеси „практизації” теоретичних розробок, заповнення гносеологічного інтервалу між теорією і практи­кою інтег­рованою практико-теоретичною діяльністю (виокремлено нами. – О. М.)” [6, с. 136]. Одним із її видів є проектно-впроваджувальна діяльність, оскільки розроблена вченими інновація (програма, підручник, технологія, методика тощо) виступає у формі проекту для практичного втілення. Таким чином, проектування процесу практичного застосування інновації педагогом – це розроблення „власного проекту” інновації у специфічній формі методичної розробки поурочного плану заняття або виховного заходу. Адже у ході апробації, адаптації та впровадження теоретична модель інновації персоналізується, виступає як один з можливих модифікаційних варіантів для практичного застосування.

Ефективність процесу впровадження освітніх інновацій залежить від готовності вчителів до здійснення відповідної діяльності, тому метод проектів виступає технологією проектно-впроваджувальної діяльності. Отже, ми розрізняємо поняття „проект” як результат педагогічного проектування інновації ученими, практиками та „проект” як технологію (метод проектів) проектування процесу впровадження інновації, у результаті якої формується готовність учителя до проектно-впроваджувальної діяльності.

По суті, проект – це проблема, яка потребує свого вирішення з допомогою плану. „У житті, у різних сферах діяльності людина повинна не тільки вирішувати поставлені і сформульовані кимось проблеми, але і вміти їх самостійно виявляти і визначати як ціль діяльності. Як зазначив відомий психолог С. Л. Рубінштейш, „перша ознака мислячої людини – це вміння бачити проблеми там, де вони є”. Проблемне бачення дає можливість „схопити” суперечність, іноді конфліктуючі сторони вивчаючого, розуміти її складність, сприймати динаміку, глибше проникати, таким чином, у сутність явищ. Воно створює передумови для обґрунтованого передбачення” [4, с. 38].

П о н я т т я „проектно-впроваджувальна діяльність”. На підставі мисленнєвого експерименту нами з’ясовано його сутність та структуру [8, с. 36–44]. Це – діяльність технологічна за своє суттю, оскільки передбачає самостійне виявлення проблеми в професійній роботі, обґрунтування шляхів її розв’язування з використанням освітніх інновацій, розроблення персонал-технології досягнення передбачуваного результату, упровадження цієї технології у практику.

Використання поняття „персонал-технологія” обґрунтовується потребою персоніфікації професійної роботи вчителя, зокрема, щодо впровадження інновацій. Це зміст особистісно орієнтованого навчання дорослих, що вказує на один з можливих модифікаційних варіантів застосування інновації на практиці конкретним педагогом з метою досягнення передбачуваного результату. Як пише С. Кримський: „множинність варіантів персоніфікованої інформації (думок) не послабляє, а посилює творчий потенціал пошуку найбільш ефективного шляху до звершення поставленої мети” [6, c. 132]. Таким чином персонал-технологія, з одного доку, відбиває рівень індивідуально-виконавської майстерності вчителя, а з другого – технологізує педагогічний досвід суб’єкта проектно-впроваджувальної діяльності в ході апробації, адаптації та впрова­дження нововведення.

На нашу думку, саме спроектована вченими інновація є „проектом майбутнього”, а метод проектів[1] – оптимальною технологією його практичного втілення, що моделює освітнє середовище учнів відповідно до реалізації стратегічних державних завдань модернізації освітньої галузі. Ефективність даного процесу полягає в готовності вчителів до здійснення системного підходу до впровадження інновацій шляхом розроблення та реалізації науково-методичних проектів, що передбачають свідомий та науково обґрунтований вибір нововведення, апробацію та застосування на практиці. Здійснення проектно-впроваджувальної діяльності забезпечує випереджувальний розвиток системи освіти, зокрема, інноваційний розвиток школи.

Специфіка проектно-впроваджувальної діяльності не зводиться тільки до з’ясування її спільних і відмінних рис у порівнянні з інноваційною. Її обґрунтовують особливості поліфункціонування поняття у різних сферах професійно-трудової діяльності. Як показує практика, проектно-впроваджувальну діяльність можуть здійснювати не тільки вчителі, але й керівники шкіл, методисти закладів післядипломної педагогічної освіти, викладачі, тому що інновації уводяться не тільки в навчально-виховний процес, управління школою, але й педагогічний процес закладів післядипломної педагогічної освіти тощо.

О с о б л и в о с т і поліфункціонування поняття „проектно-впроваджувальна діяльність”. Множинність варіантів її розгортання суб’єктами професійної діяльно­сті відображено на рівні поліфункціонування поняття. Якщо суб’єктом такої діяльності виступає вчитель, то мова йде про застосування методу проектів як технології впровадження інновацій у навчально-виховному процесі, керівник школи – в управлінській діяльності, а керівник методичного об’єднання зосереджує увагу на формах науково-методичної роботи, самоосвіти вчителів, методист інституту післядипломної педагогічної освіти, районного (міського) методичного кабінету, інформаційно-методичного центру – на системі проектно-впроваджувальної діяльності, технології формування готовно­сті вчителів до її здійснення тощо.

Концептуалізація варіативності в тлумаченні поняття „про­ектно-впроваджувальна діяльність” обґрунтована науковими уявленнями щодо сформованості образу світу в конкретної людини (Н. Завалова, Є. Климов, О. Леонтьєв, Б. Ломов, А. Наришкін, В. Пєтухов, В. Пономаренко, С. Смирнов), що є передумовою й результатом проектно-впроваджувальної діяльності. Образ світу – це особистісно значуща система знань суб’єкта діяльності, цілісність знань про реальність, вихідний пункт і результат будь-якого пізнавального процесу, взаємодії особистості зі світом (В. Ільченко). Образів сві­ту стільки, скільки і людей, тому одним з чинників типізації є профе­сій­но-трудова діяльність, зокрема вчителя, керівника школи, методиста та ін. Саме специфіка їхньої роботи (Є. Климов) відображає одну з граней поняття „проектно-впроваджувальна діяльність” як цілісного утворення.

Отже, ми розглядаємо проектно-впроваджувальну діяльність як поліфункціональне поняття, оскільки вона здійснюється різними категоріями керівних, педагогічних та науково-педагогічних працівників. Так, методисти, викладачі інституту виявляють проблеми у професійні роботі вчителів. Вони розробляють регіональні науково-методичні проекти, з допомогою яких здійснюється цілеспрямована підготовка вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності. Ми не можемо позбавити педагога права здійснювати морально відповідальний вибір нововведення, тому у визначенні поняття підкреслюємо це.

Реалізуючи розроблені проекти, паралельно здійснюється підготовка вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності, пояснюються критерії відбору інновацій. Якщо педагог їх усвідомлює, керується ними у роботі, то він реалізує розроблені нами проекти, розробляє на їх основі свої, адаптує до потреб практики. Це забезпечує успішне розв’язання стратегічних державних завдань реформування освіти, враховуючи потреби і запити вчителів у вирішенні конкретних проблем практики.

Висновки. У статті висвітлено сутність, специфіку та особливості поліфункціонування поняття „проектно-впроваджувальна діяльність”. У наступних публікаціях розкриємо відповідну технологію здійснення такої діяльності.

Література

1. Асмолов А. В мире вариативного образования / А. Асмолов // Витольд Альбертович Ясвин. Образовательная середа: от моделирования к проектированию. – [2-е изд., испр. и дополн.]. – М. : Смысл, 2001. – С. 4–6.

2. Даниленко Л. Менеджмент інновацій в освіті / Лідія Даниленко. – К. : Шкіл. світ, 2007. – 120 с. – (Б-ка “Шк. світу”).

3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : [навч. посіб.] / Ілона Миколаївна Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.

4. Загвязинский В. И. Педагогическое творчество учителя / Владимир Ильич Загвязинский. – М. : Педагогика, 1987. – 160 с.

5. Кремень В. Г. Національна освіта як соціокультурне явище / Василь Григоро-вич Кремень // Кремень В. Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). – К. : Грамота, 2003. – С. 20–25.

6. Кримський С. Б Запити філософських смислів / Сергій Борисович Кримський.– К. : Парапан, 2003. – 240 с.

7. Лекторский В. А. Диалектика практики и теории / Владислав Александрович Лекторский, Владимир Сергеевич Швырев // Вопросы философии. – 1981. –№ 11. – С. 12–24.

8. Мариновська О. Я. Мисленнєвий експеримент як метод побудови теоретичної моделі поняття „проектно-впроваджувальна діяльність” / Оксана Яківна Мариновська // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова : зб. наук. пр. / ред. кол. О. Г. Мороз, Н. В. Гузій та ін. – К. : НПУ, 2007. – Розд. 1. – С. 36–44. – (Серія 16. „Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики” ; вип. 7).

9. Сущенко Т.І. Концепція розвитку післядипломної педагогічної освіти / Тетяна Іванівна Сущенко // Післядипломна освіта в Україні : міжгалузевий науково-освітній журнал. – 2007. – № 1. – С. 23–27.